“Я закохалася в свого зятя. Сину вже два роки, а дочка не пробачила мене”
Я з чоловіком прожила більше 20 років, а потім в один день залишилася одна. Він сам мені сказав, що у нього є коханка і вона вaгiтна від нього. Тепер він іде до неї, а нам потрібно оформити розлучення.
Я благала його не кидати мене, говорила, що прощу. А він і не збирався каяться. Як потім з’ясувалося – він зраджував мені багато років, а я дивилася на все крізь рожеві окуляри і вірила йому.
Ми залишилися з донькою удвох. Вона особливо не переживала – дівчинка доросла – у неї свої відносини, турботи і справи, не до розборок батьків. Але я була і рада, навіщо ще й їй переживати.
Нового чоловіка я не знайшла, два роки жила одна. Та й не прагнула я до нових відносин. Де в 40 років шукати чоловіка? Гарні чоловіки в основному одружені. Та й крім будинку і роботи я нічого не бачила.
Якось дочка заявила мені, що виходить заміж. Не можу сказати, що я дуже зраділа. Їй було всього 19 і вона була молода на мій погляд для шлюбу, але і заважати не стала. Нехай робить так, як вважає за потрібне.
Ми почали підготовку до весілля, але нареченого я не бачила. Я запитала дочку, коли ж я з ним познайомлюсь, а також з його батьками. Але вона сказала, що вони пoмepли. Коли ж я побачила нареченого, то зрозуміла, що мабуть їх не стало від старості.
Переді мною стояв чоловік років 50, з сивиною у волоссі, хоча дуже симпатичний. У той момент у мене було бажання схопити качалку і відходити їх обох. Не знаю, як стрималася. Навіть спробувала посміхнутися, але мені здається, що ця посмішка перекосила моє обличчя.
Я намагалася відрадити доньку, але вона не піддавалася. Весілля все ж відбулася. Колишній чоловік навіть не прийшов, сказав, що дочка – його ганьба після такого.
Молоді, якщо їх так можна назвати стали жити у мене. Квартира зятя перебувала в новобудові і там щосили йшов ремонт. Тому пару місяців вони вирішили пожити зі мною. Мені було дуже неприємно, я дивилася з презирством на цього чоловіка. Невже за віком собі знайти не міг?
Але з часом ми стали спілкуватися. Виявилося, що у нас багато спільного, одні і ті ж смаки – нам було цікаво один з одним. А ось дочка навпаки явно втратила інтерес до чоловіка. У клуби він з нею не ходить, на тусовки не їздив і її це дратувало. Вона стала відпочивати без нього.
На мій день народження дочка знову кудись пішла. Зять подарував мені букет ввечері, ми повечеряли і випили мабуть трохи більше, ніж потрібно. Вечір провели ми в одному ліжку.
Я спробувала все забути, ховала очі від дочки. А незабаром дізналася, що вaгiтна. Це, як грім серед ясного неба. Ну як??? З чоловіком ми роками хотіли другу дитину і не чого не виходило, а тут з першого разу. Але що зроблено – то зроблено. Я вирішила народжувати. Коли чоловік дочки дізнався про моє цікаве положення, то відразу все зрозумів.
Через деякий час вони розлучилися. Але з ініціативи дочки, зустріла, як вона висловилася справжню любов. А мій зять зробив мені пропозицію і став моїм чоловіком. Незважаючи на те, що дочка сама від нього пішла – вважає мене зрадницею. Хоча не знає, що моя дитина від нього і не здогадується, що між нами щось було. Синові вже два роки, а дочка поки так і не пробачила мене.
Шукайте деталі в групі Facebook
