УКРАЇНА LIVE

Популізм і турбота на словах не врятує українців від коронавірусу та економічної кризи, а тим більше від війни. Весь світ конструктивно і дуже вперто бореться за людське життя. Однак ніхто не хоче брати політичну відповідальність за смертність, бо це важко: ми надто добре жили, щоб так “тупо” помирати.

Українці в патовій ситуації: зруйнована медицина, війна, люди ворога при владі, крах економіки, який очікується за лічені тижні.

Зараз ми всі надії покладаємо на медиків, ми віримо, що вони нас захистять, полікують і самі виживуть. Надіятися можна, але ми забули про головне – що заробітна плата українського медика в середньому 5000 грн. Ми – не Італія, не Америка і навіть не Польща. Ми країна, де медик заробляє менше, ніж прибиральниця, де серед самих медиків дуже непроста ситуація. Одні йдуть у відпустку, а інші – лікувати та волонтерити, щоб виконувати роботу. Повна жертовність, яку можна цінувати і дуже натхненно репостити у соціальних мережах, але всі ці люди мають сім’ю, дітей і родини.

І не дивно, коли медики масово почнуть брати відпустки, оформляти лікарняні, бо вони, як ми всі, всі хочуть жити,  а влада буде кидати молодих студентів в інфекційні лікарні і показувати, яка в нас жертовна нація. Це тупо, і я не хочу, щоб молоді люди ризикували життям.

Вирішення проблеми дуже логічне: достойна зарплата для тих, хто сьогодні “гасить вогонь”, належне забезпечення лікарень і страхування життя медиків. У разі важких наслідків це дасть змогу забезпечити їхню сім’ю. Це війна, і термін підготовки дуже короткий.

Ось про що мають говорити мери президенту, це має бути головною вимогою органів місцевого самоврядування до центральної влади.

Нам “запудрили” мізки масками й антисептиками. Так ніби ми ніколи рук не мили. А справжніх проблем влада не вирішує.