Українська медсестра Наталія Король, яка у 2006 році виїхала у Фінляндії, розповіла про роботу в одній з найрозвиненіших країн світу.
Про це вона розповіла в інтерв’ю “Апострофу”.
Наталія була змушена зайнятися чорною роботою, оскільки тих, грошей які вона заробляла працюючи медсестрою в Україні катастрофічно не вистачало для того, аби забезпечити гідне життя їй і дитині, яку вона виховує сама.
За її словами, вона отримувала 96 тисяч гривень.
Король розповіла, що позичила 500 доларів, взяла відпустку за власний рахунок і поїхала у Фінляндію збирати полуницю.
Жінка заявила, що не розуміє чому влада не дозволяє українцям виїжджати на сезонні підробітки за кордон, мовляв навіть у Фінляндії дуже розраховують на заробітчан.
Вона додала, що українці часто їдуть до Мінська, а вже звідти намагаються вилетіти до Фінляндії чартерними рейсами.
Проте це не так легко зробити, оскільки якщо вас не має в списку, на борт ви не потрапите.
Медсестра розповіла, що зі знайомих їй 56 осіб, виїхати змогли лише 26, додавши, що прикордонники самі вирішують кого пропускати, а кого ні.
Наталія зауважила, що їй подобається життя у Фінляндії, адже там люди більш забезпечені, довіряють один одному, навіть крадіжок на вулицях немає.
Вона також розповіла як саме проходить робота на плантаціях, де потрібно збирати ягоди.
За її словами, працівникам видають кошики і вони йдуть збирати ягоди, час роботи залежить від замовлення, яке отримав роботодавець.
Мовляв були дні, коли вони працювали до другої години дня, а бувало, що доводилося збирати ягоди і до 10-ї вечора.
Працювати доводиться і в спеку, і в дощ.
Наталія зазначила, що заробіток залежить від виробітку – чим більше ти збереш, тим більше заробиш.
Щодо умов проживання, то зазвичай фермери заселяють сезонних працівників в будиночки з робочою кухнею, ванною і сауною.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…