П’ять років, коли не було соромно за свою країну

Цього самого дня (25 травня 2014) шість років назад Президентом України в першому турі обрали Петра Порошенка. Скільки за 5 років були всього змінено в країні. І як багато всього вдалося зруйнувати та розвернути лише за один рік…

А тоді цього дня лише пройшли вибори. Порошенко тоді не ставив риторичних питань: “А влада де?” Спокійно готувався до інавгурації, яка згідно пункту Конституції про терміни при дочасних виборах пройшла 7 червня, формував команду, проводив співбесіди з майбутніми очільниками відомств, до формування й призначення яких має стосунок президент країни. Не пригадую, щоб він у ті пару тижнів щось критикував чи їдко коментував дії тодішньої влади, включаючи в/о президента Турчинова й прем’єра Яценюка. І це не через те, що відносини в них були такими безхмарними. Хто має пам’ять, згадає, які там протистояння були. Але для країни це добра не принесло б, той залишалося в глибині. А від дня виборів навіть ті непорозуміння, що були раніше, стихли.

Добре пригадую тільки одну сферу, з якою Порошенко не став чекати дня інавгурації, а реально почав впливати на ухвалення рішень та задавати певні напрямні. Це воєнна ситуація. Там усе кардинально змінилося задовго до інавгурації. Точкою зламу став саме день виборів чи один-два наступні за ним. До того ми щотижня в середньому втрачали по одному району. Від дати виборів ми різко відновили реальний спротив. Він уже вівся не тільки й не стільки добровольчими формуваннями, але й армійськими підрозділами. Ми тоді мали перший доволі розмитий, але все ж наступ. Кілька втрачених районів і міст до дня інавгурації були повністю відвойовані або ж у них ми змогли остаточно закріпитися. Генерали добре зрозуміли, чим персонально для них пахне прихід нового Верховного.

Пригадую, що від дня, коли Україна обрала Президента Порошенка, стало якось трохи спокійніше, впевненості добавилося, що подужаємо всі складності та всіх ворогів. На жаль, незабаром переконалися, що наш дорогенький нарід за 5 років навчився найкраще перемагати самого себе. Але мудрі й відповідальні, принаймні, мають у своїй пам’яті та в пережитому досвіді ці 5 років, коли не було соромно за свою країну.

Автор: Тарас Чорновіл

Шукайте деталі в групі Facebook