Які країни змушують своїх громадян отримувати виїзні візи

Свого часу, щоб покинути СРСР, потрібно було отримати виїзну візу. Щоб її оформити, потрібно було надати безліч документів і пройти різні перевірки. І хоча СРСР давно немає, деякі країни все ще не хочуть вільно відпускати своїх громадян за кордон.

У XX ст. виїзні візи діяли в кількох країнах. У Німеччині подібна практика була поширена за часів Третього рейху, в Італії — з 1933 до 1945 року. Дозвіл для виїзду за кордон на Кубі потрібно було отримувати аж до 2013-го. При цьому, якщо громадянин цієї країни залишав батьківщину більш ніж на два роки, його автоматично позбавляли громадянства.

Сьогодні інститут виїзних віз частково продовжує працювати в 5 країнах світу. У Саудівській Аравії та

Катарі дозвільні документи повинні оформляти іноземці, які там працюють. Візу вони можуть отримати лише після того, як працедавець видасть документ про відсутність у нього претензій.

В Ірані діють обмеження для євреїв. За законами цієї країни, вони не мають права їхати безпосередньо до США чи Ізраїлю. А виїзну візу можуть отримати тільки в тому випадку, якщо аналогічного документа немає в їхніх родичів.

У Непалі дозвільні документи зобов’язані отримувати тільки ті, хто вирушає за кордон на роботу.

Нині у світі залишається дві країни, всі громадяни яких без винятку зобов’язані отримувати виїзні візи. Це КНДР і Узбекистан.

В останньому необхідність отримання віз пояснюють захистом країни від тероризму. Виїзна віза в Узбекистані коштує $25, строк її дії — два роки. За виїзд за кордон без дозвільних документів загрожують великі штрафи і навіть позбавлення волі

на строк до 10 років.

Цікаво, що пакет документів, крім звичних закордонного паспорта, фотографій і анкети, включає кілька дещо екзотичних. Наприклад, дівчині віком до 35 років потрібно надати дозвіл на виїзд від чоловіка, батька чи брата.

Втім, такі заходи не зупиняють сотні тисяч громадян Узбекистану від поїздок за кордон. Правда, більшість з них залишають країну зовсім не з туристичною метою.