Економіст: чому українці не можуть вибратися зі злиднів

Представник Інституту економіки природокористування і стійкого розвитку НАН України Василь Голян у статті для НВ проаналізував поради іноземних радників, які закликають Кабмін позбутися половинчастих реформ, що супроводжували ринкові трансформації в нашій країні протягом 25 років.

«Усесвітньо відомі економісти випускають з поля зору лише один факт, що здійснюються ними реформи в Польщі та Словаччині відбувалися в перші роки після демонтажу командно-адміністративної економіки, хоча і не такий «одержавленої» як в СРСР, і кредит довіри населення був дуже високим, що виступало досить істотним фундаментом для побудови сучасної моделі ринкової економіки», − зауважив Голян.

За його словами, українські економічні реалії такі, що переважна більшість задекларованих пріоритетів системних і структурних перетворень в практичній площині не привело до поліпшення рівня життя більшості населення, а сформувало небачені в європейській практиці преференції для олігархічного капіталу.

Приблизно у січні-лютому, коли ситуація з тарифами буде найбільш гострою і набуде чинності  «завчасно представлений до розгляду бюджет розвитку, а не проїдання», який не передбачає суттєвого зростання заробітної плати українським бюджетникам, падіння ділової активності внаслідок згортання попиту набуде загрозливих масштабів, що може перерости у «велику депресію» українського зразка.

«Оскільки переважна більшість населення буде змушена 60-70% сукупних доходів витрачати на оплату послуг природних монополій (плата за спожиті електроенергію, воду, газ і тепло), що зменшить їх можливості йти на речові ринки і підтримувати дрібного підприємця, а також – у супермаркети і давати виручку великим суб’єктам комерційного підприємництва. В результаті істотно впаде попит на продукцію вітчизняного виробництва та імпортний «ширпотреб», що призведе до нової хвилі ліквідації суб’єктів малого бізнесу і, відповідно, до зростання безробіття», − спрогнозував економіст.

На його думку, такий розвиток ситуації стане неможливим в разі зростання довіри населення до владних інститутів та розуміння нею доцільності застосування непопулярних антикризових заходів уряду.

«В іншому разі монетарний і фіскальний дрейф природних монополій і держави остаточно «опустить шлюзи» для виходу рядового українського громадянина з «пастки бідності» і законсервує рецесію в економіці на невизначений період», − підсумував експерт.