Мама віддала своїй доньці нирку. А батько поділився ниркою зі сином
Волинські хірурги вперше зважилися на ризикований крок: пересадити орган реципієнту, у якого група крові – не така, як у донора.
18-річна дівчина хворіла на вроджену ваду сечової системи. Чотири місяці тому її нирки перестали виконувати свою основну функцію — фільтрувати кров, тож пацієнтка почала проходити сеанси гемодіалізу. А от 32-річний чоловік на нирково-замісній терапії перебуває вже 4,5 року. Його діагноз — «хронічний гломерулонефрит». У нирках є системи капілярів, які утворюють клубочки, що власне й відповідають за «очищення» крові. Їх ураження нерідко призводить до ниркової недостатності…
«Діана проходила лікування у Києві, Львові, Луцьку — весь час по лікарнях. З кінця квітня їй почали проводити гемодіаліз. Але що це за життя, тим більше у такому юному віці? На сеанси треба було їздити через день. Тож вихід був один — пересадка нирки, — розповіла „ВЗ“ мама пацієнтки, 43-річна Ольга Оксенюк. — З Facebook дізналася, що у Ковельському міськрайонному територіальному медичному об’єднанні працює молода команда талановитих хірургів, які проводять такі трансплантації. Хто стане родинним донором для нирки — питання не стояло. Звісно ж, я! Нестерпно було бачити, як мучиться моя „кровинка“… Здали з донькою багато аналізів на сумісність. На щастя, мій орган їй підійшов. Після операції почуваюся добре. А Діану взагалі не впізнати — активна, сміється. Навіть на обличчі змінилася!».
Як розповів «ВЗ» лікар-хірург Ковельського МТМО Андрій Павлусик, останню трансплантацію нирки у медзакладі провели ще на початку березня. Тоді орган 38-річному реципієнту, який сім років страждав від ниркової недостатності, також пересадили від родинного донора. Мама фактично врятувала життя своєму синові, адже рівень креатиніну у нього у 6−10 разів перевищував норму.
Після запровадження карантину планові хірургічні втручання опинилися під забороною. А відновити операції з пересадки органів ковельські хірурги змогли лише після того, як райцентр потрапив до «зеленої» зони, тобто з 31 липня. «Проте трансплантація — надзвичайно складне оперативне втручання, якому передує тривала підготовка», — пояснює лікар. Відтак обидві пересадки провели лише через місяць.
Донором для 32-річного пацієнта став його 59-річний батько. Як зазначають лікарі, верхня вікова межа для донорства органів — 65 років.
Крім Андрія Павлусика, до операційної бригади ввійшли ще два хірурги — Олександр Голуб та Іван Петрук, а також два анестезіологи — Тетяна Приходько і Руслан Антонюк.
У випадку з пацієнтом — молодим чоловіком — ситуація ускладнювалася тим, що у його батька інша група крові. У реципієнта — ІV, а у донора — ІІ. На такий крок — пересадити орган від донора з іншою групою крові — волинські хірурги зважилися вперше.
Обидві операції пройшли успішно. І реципієнти, і донори (всі — жителі Волинської області) йдуть на поправку та потроху готуються до виписки. Щоб їхня імунна система не відторгла трансплантату, пацієнти до кінця життя змушені приймати імуносупресивні препарати. А от їхнім батькам лікарі рекомендують обмежити споживання солі і ще певний час уникати значних фізичних навантажень. Інших застережень немає. «Є люди, у яких одна нирка не працює, але вони про це не знають — живуть, як всі», — каже Андрій Павлусик.
Шукайте деталі в групі Facebook
