УКРАЇНА LIVE

Волинські хірурги вперше зважилися на ризикований крок: пересадити орган реципієнту, у якого група крові – не така, як у донора.

18-річна дівчина хворіла на вроджену ваду сечової системи. Чотири місяці тому її нирки перестали виконувати свою основну функцію — фільтрувати кров, тож пацієнтка почала проходити сеанси гемодіалізу. А от 32-річний чоловік на нирково-замісній терапії перебуває вже 4,5 року. Його діагноз — «хронічний гломерулонефрит». У нирках є системи капілярів, які утворюють клубочки, що власне й відповідають за «очищення» крові. Їх ураження нерідко призводить до ниркової недостатності…

«Діана проходила лікування у Києві, Львові, Луцьку — весь час по лікарнях. З кінця квітня їй почали проводити ге­модіаліз. Але що це за життя, тим біль­ше у такому юному віці? На сеанси тре­ба було їздити через день. Тож вихід був один — пересадка нирки, — розпо­віла „ВЗ“ мама пацієнтки, 43-річна Ольга Оксенюк. — З Facebook дізна­лася, що у Ковельському міськрайон­ному територіальному медичному об’єднанні працює молода команда талановитих хірургів, які проводять такі трансплантації. Хто стане родин­ним донором для нирки — питання не стояло. Звісно ж, я! Нестерпно було бачити, як мучиться моя „кровинка“… Здали з донькою багато аналізів на су­місність. На щастя, мій орган їй підій­шов. Після операції почуваюся добре. А Діану взагалі не впізнати — активна, сміється. Навіть на обличчі змінила­ся!».

Як розповів «ВЗ» лікар-хірург Ко­вельського МТМО Андрій Павлусик, останню трансплантацію нирки у медза­кладі провели ще на початку березня. Тоді орган 38-річному реципієнту, який сім років страждав від ниркової недо­статності, також пересадили від родин­ного донора. Мама фактично врятувала життя своєму синові, адже рівень креа­тиніну у нього у 6−10 разів перевищував норму.

Після запровадження карантину пла­нові хірургічні втручання опинилися під забороною. А відновити операції з пе­ресадки органів ковельські хірурги змо­гли лише після того, як райцентр потра­пив до «зеленої» зони, тобто з 31 липня. «Проте трансплантація — надзвичайно складне оперативне втручання, якому передує тривала підготовка», — пояснює лікар. Відтак обидві пересадки провели лише через місяць.

Донором для 32-річного пацієнта став його 59-річний батько. Як зазнача­ють лікарі, верхня вікова межа для до­норства органів — 65 років.

Крім Андрія Павлусика, до операцій­ної бригади ввійшли ще два хірурги — Олександр Голуб та Іван Петрук, а також два анестезіологи — Тетяна Приходько і Руслан Антонюк.

У випадку з пацієнтом — молодим чо­ловіком — ситуація ускладнювалася тим, що у його батька інша група крові. У ре­ципієнта — ІV, а у донора — ІІ. На такий крок — пересадити орган від донора з іншою групою крові — волинські хірурги зважилися вперше.

Обидві операції пройшли успішно. І реципієнти, і донори (всі — жителі Во­линської області) йдуть на поправку та потроху готуються до виписки. Щоб їхня імунна система не відторгла трансплан­тату, пацієнти до кінця життя змушені приймати імуносупресивні препарати. А от їхнім батькам лікарі рекомендують обмежити споживання солі і ще певний час уникати значних фізичних наван­тажень. Інших застережень немає. «Є люди, у яких одна нирка не працює, але вони про це не знають — живуть, як всі», — каже Андрій Павлусик.