Анатолій – медик, який покинув Україну минулого літа. Каже, повертатися не збирається у жодному разі
Ситуація з медперсоналом в Україні стає критичною.
Лише за останній рік, за даними Центру Разумкова, країну покинули понад 66 тис. медиків.
Один із них – 25-річний Анатолій Лякишев, який виїхав з родиною до Польщі влітку 2020-го.
До цього він працював анестезистом у лікарні Нікополя, а потім – фельдшером «швидкої» у Кривому Розі.
«Радіо НВ» розпитало Лякишева, чому він вирішив виїхати з України і як зараз виглядає його життя в Польщі.
— Скільки ви отримували в Україні?
— Спочатку я приходив у 2014 році на ставку 1350 грн, потім було трохи більше – близько 1800 грн. Ну, і вже в 2018 році я працював у швидкій допомозі на півтори ставки, приблизно добу через добу, — виходило близько 3,5 тис. грн, максимум до 4-х.
— Як ви забезпечували свою сім’ю?
— Всі медпрацівники підробляють або в клініках, або в лікарнях, або за сумісництвом, або приватно – все як завжди. Я працював на «Новій пошті» і додатково поєднував основну роботу з роботою в приватній клініці. Ну, й інші підробітки.
— Який момент для вас став ключовим, і ви вирішили остаточно виїхати з України?
— Таких моментів багато. Це, швидше, збірне почуття, все сталося не за один день.
Коли розумієш, що тобі вже не вистачає двох робіт, і навіть трьох не вистачає, щоб якось задовольняти хоча б елементарні потреби сім’ї, то просто немає сил йти на четверту чи п’яту роботу…
Ти розумієш, що це безглуздо, це вже крах.
— Скільки українських лікарів та інших медпрацівників зараз працюють в Польщі?
— За офіційною польською статистикою, в Польщі близько 3 тис. нострифікованих українських фахівців, які отримали польські дипломи, ґрунтуючись на українських, пройшли всі етапи нострифікації (здача іспитів, зокрема мовних, здача практик інтернатури — це займає близько 1,5 року) і працюють тут.
А тих, хто ще не працює, важко підрахувати, бо неофіційна статистика вказує на просто колосальні цифри – 30 тис. і більше.
— Влітку в Польщі через пандемію спростили умови працевлаштування для лікарів. Де ви зараз працюєте?
— Цей процес дійсно почався приблизно влітку, тоді вже заговорили про спрощену нострифікацію для іноземних медпрацівників з метою стабілізації ринку медпослуг.
Безпосередньо в самій Польщі було дуже багато спірних думок і безліч протестів з боку представників польської медицини: місцеві медпрацівники зайняли опозиційну позицію щодо цього закону, який дозволяє українським медикам приїжджати і працювати, пройшовши спрощений процес нострифікації через міністерство охорони здоров’я.
Приблизно протягом 30-60 днів після подачі документів можна отримати дозвільний лист від Міністерства охорони здоров’я із запрошенням на роботу за своїм дипломом.
Я сам скористався «законом про ковід» і спрощеною процедурою нострифікації диплома у Варшаві. Працюю в Службі медицини невідкладних станів і катастроф. В Україні це поки відносять до роботи фельдшерів.
— Ви згадали, що польські лікарі виступають проти спрощених процедур для іноземних працівників. В чому це проявляється?
— Нині «на місцях» цей закон, в принципі, не хочуть сприймати ні лікарні, ні клініки, ні певні лікарі. Тому що, по-перше, це певна конкуренція; по-друге, вони вважають, що це ризик для їхньої медицини.
А ще відповідальність, тому що закон прописаний так, що наш медпрацівник повинен спочатку перебувати під патронажем польського лікаря або медсестри, або рятувальника. Але вони страйкують проти цього і переживають, що відповідальність за якусь помилку ляже на них.
Як це проявляється? Елементарно – у працевлаштуванні.
Незважаючи на наявність якихось вакантних місць, тебе можуть не взяти на роботу, по-перше, тому що ти іноземець, і по-друге, тому що у тебе спрощена система нострифікації.
До того ж я неодноразово чув про цькування з боку наших польських колег-медиків — слава богу, я з цим не стикався. Якщо навіть ти влаштуєшся працювати, то є якесь презирливе ставлення до тебе.
— Скільки ви зараз отримуєте у Варшаві?
— У порівнянні з українською зарплатою, в 7 разів більше. Якщо візьмемо навіть максимальну зарплату у швидкій допомозі (на півтори ставки, добу через добу, 4 тис. грн для молодого фахівця), множте на сім — отримаєте приблизно 28 тис. грн.
Тобто плюс-мінус $1 тис. Висновки робіть самі.
Як змінилися умови вашої праці?
— Якщо щодо важкості, то залишилися такими ж — це робота або по 12, або по 24 години. Природно, Польща трохи зробила крок вперед у цьому плані: у тебе на борту завжди є необхідна апаратура, вона завжди справна, завжди є медикаменти в повному комплекті й працює машина, яка може госпіталізувати пацієнта.
Саме основне, – тут дуже суворий закон щодо екстрених служб, будь то пожежна, швидка або поліція. Цивільна машина, напевно, в яр потрапить, перекинеться, але швидка в будь-якому випадку проїде. Тому що тут дуже суворі закони, величезні штрафи, аж до позбавлення водійських прав.
— За яких умов ви готові повернутися в Україну?
— Я не планую повертатися в Україну ні за яких умов. Тому що, на жаль, як мінімум у найближчі 10 років, навряд чи щось кардинально зміниться, що дозволить наздогнати цю «буферну зону» хоча б з Польщею.
Так, тут дуже важко і дуже дорого, і, в принципі, всім іноземцям, «заробітчанам» морально важко, але ти адаптуєшся, звикаєш, і з часом це себе виправдовує.
Попри всі націоналістичні ставлення поляків, якщо ти хочеш якогось прогресу, то зможеш розвиватися далі і прагнути кудись крім Польщі. Тому що Польща — це всього лише якийсь «плацдарм» і перший крок до Європи, а далі й до Америки. Питання про повернення для мене не стоїть, на жаль.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…