“Долар сколихнув обмінники й ринки, Нацбанк пустив курс валют у стрибок”: чи втратять тепер українці всі свої кошти?
НБУ змінив свою тактику інтервенцій на міжбанку: він почав дозволяти курсу зростати, і лише після цього виходив на ринок із необхідним продажем долара. Це один із факторів, який впливатиме на курс.
Як інформує “Мінфін”, перша декада грудня на валютному ринку України мине під впливом трьох основних факторів:
1. Валютні інтервенції Нацбанку, їх тактика та обсяги вливань на міжбанк. Поки що регулятор, як і раніше, повністю «керує» на нашому міжбанку трендом за курсом долара. Очевидно, окрім закриття «плинності» на міжбанку, одним із завдань чиновників НБУ є створення певної непрогнозованості своїх дій для учасників ринку.
Нещодавно Нацбанк очевидно грав на зміцнення гривні. «Заливаючи» ринок відносно дешевою валютою, регулятор загнав безготівковий міжбанківський та офіційний курс майже до рівня 36 гривень за долар.
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро
Але потім Нацбанк змінив свою поведінку на міжбанку, можливо, усвідомивши, що його дії і без того душать експорт, який падає. Регулятор почав дозволяти курсу зростати і лише після цього виходив на ринок із необхідним продажем долара. Цим НБУ забезпечило поступове зростання котирувань, що було на руку експортерам.
Але, судячи з дій регулятора, умовний коридор міжбанку в межах 36−36,60 гривень за долар він все ж таки поки що готовий зберегти. Якщо міжнародна допомога надходитиме у задекларованих обсягах, Нацбанк поки що дотримуватиметься цієї тактики. Таким чином він стримує зростання цін на імпорт, знижує психологічний тиск на гривню. Тому зараз для НБУ принципово важливими є три показники:
обсяг та графік фінансових надходжень від західних партнерів;
розмір ЗВР, із урахуванням витрат на підтримку курсової стабільності на міжбанку, та обслуговування зовнішніх боргів;
динаміка негативного сальдо торгівлі та сальдо за операціями населення (купівлі/продажу валюти в Україні, заведення/виведення валюти та її витрат нашими біженцями за кордоном зі своїх карток).
Поки що всі три ці показники є відносно стійкими та прогнозованими. Це й створює гривні певну підтримку на валютному ринку навіть в умовах війни.
Нацбанк залишиться головним продавцем долара на міжбанку й цього тижня, продовжуючи формувати офіційний та ринковий курси за допомогою обсягів своїх інтервенцій та їх цінників. За моїми розрахунками, для цього з 4 до 8 грудня Нацбанку доведеться витратити від $450 млн до $710 млн резервів.
Також вплине на поведінку окремих сегментів валютного ринку й останнє рішення НБУ щодо пом’якшення валютних правил, а саме:
скасування всіх обмежень для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу готівкової іноземної валюти населенню.
Фактично, це посилить позиції банків за обсягами валютообмінних операцій щодо мереж обмінників фінкомпаній та збільшить між ними конкуренцію, але обвалу цінників обмінників не відбудеться.
Справа в тому, що близько 70% операцій готівкового ринку йде саме через обмінники фінкомпаній з досить розвиненою мережею. Банки з їхньою зарегульованістю фінмоном, нормативами валютної позиції та значно меншою кількістю пунктів обміну валюти не зможуть повністю змінити цей розклад на ринку, хоча й дещо послаблять можливості мереж обмінників фінкомпаній періодично розгойдувати курс.
відкриття можливості для Експортно-кредитної агенції (ЕКА) переказувати за кордон кошти для відшкодування витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими (перестрахувальними) компаніями, а також для оплати витрат ЕКА за здійснення таких операцій. Це необхідно для зниження фінансових ризиків усієї логістики України. У змінах також передбачено можливість для ЕКА використовувати акредитивну форму розрахунків.
розширено перелік послуг, для оплати яких громадянам дозволено здійснювати транскордонні перекази. Це збільшить відтік валюти з України, але несе соціальне завдання, що просто необхідно в умовах війни.
дозволено оплату послуг, пов’язаних із навчанням студентів за кордоном. Зокрема: оплата за проживання, отримання візи на період навчання, трансферів від гуртожитку до навчальних офісів, харчування, страхування, медичні послуги (у разі потреби надання невідкладної медичної допомоги). Це небезпечна стаття відтоку коштів за кордон, з огляду на кількість учнів в іноземних вузах.
Це послаблення, разом із зростанням негативного сальдо торгівлі та відтоком валютних коштів із карток наших біженців за кордоном, вже в короткостроковій перспективі посилить тиск на гривню.
З усіх останніх послаблень НБУ — це найбільше впливатиме на поведінку міжбанку. Адже банкам знадобиться забезпечувати продаж валюти зі своєї валютної позиції під дані операції клієнтів, що призведе до зростання попиту на валюту з боку фінустанов на торгах. Закривати ці запити банків за відсутності повноцінного продажу валюти експортерами доведеться Нацбанку за рахунок витрати ЗВР при проведенні інтервенцій на міжбанку.
2. Засідання Правління НБУ щодо облікової ставки (14 грудня), аукціони Мінфіну з розміщення ОВДП та депозитна політика банків. За підсумками жовтня, річна інфляція показала мінімальне значення з грудня 2020 року — 5,3%. На цьому фоні облікова ставка на рівні 16% річних із платою за депсертифікатами Нацбанку до 20% річних виглядає нелогічно. Тим паче, що банки продовжують знижувати доходність депозитів.
Тому ринок не має сумнівів, що регулятор цього разу також знизить облікову ставку, питання лише в тому — на скільки і як скоригує дизайн ставок за депсертифікатами.
Якщо облікову ставку буде знижено на 1−2% річних і при цьому буде суттєво зменшено плату за депсертифікатами, банки знову почнуть різати ставки за депозитами. В результаті, частина гривні населення піде з депозитного ринку на купівлю валюти — на картки, в обмінники або через конверсійні 3-місячні депозити. Це додатково тиснутиме на курс.
Суттєвіше зниження облікової ставки дасть можливість Мінфіну спробувати знижувати дохідність за ОВДП на аукціонах. Тим паче, що поки що бюджетний дефіцит допомагає перекривати міжнародну допомогу, а частину коштів Мінфін залучає на ринку через продаж бенчмарк ОВДП. Їх охоче купують банки для виконання нормативів резервування.
Але “гарячі” гроші населення на рахунках поки що залишаються на значному рівні. Куди вони підуть — на валютний ринок чи ОВДП (на фоні зниження ставок за депозитами)? — головне питання і для Нацбанку, і для Мінфіну.
У цій ситуації чиновники НБУ намагатимуться всидіти відразу на двох стільцях — і облікову ставку знизити до 14−15% річних, щонайменше (як реакція на зниження офіційної інфляції), і відтік коштів із рахунків населення на валютний ринок не спровокувати (зберігши ставку за депсертифікатами на такому рівні, щоб банкам було цікаво залучати депозити населення і розміщувати їх або в депсертифікати, або в ОВДП).
Тому для ухвалення остаточних рішень щодо зниження облікової ставки та редизайну ставок за депсертифікатами для керівництва НБУ дуже показовими будуть результати аукціонів Мінфіну 5 та 12 грудня.
Насамперед, щодо дохідності гривневих паперів, що розміщуються. Тобто і НБУ, і Мінфіну важливо розуміти, за яких умов ринок готовий купувати ОВДП, щоб закривати неемісійним шляхом касові розриви бюджету. І де та критична точка зниження ставок за депсертифікатами, до якої банки й надалі зможуть пов’язувати через свої депозити “гарячі” гроші населення через купівлю депсертифікатів НБУ чи ОВДП.
Ефект від прийняття рішень на останньому цьогорічному засіданні Правління Нацбанку щодо облікової ставки впливатиме на поведінку ресурсного, валютного та фондового ринків, щонайменше, до кінця січня 2024 року.
3. Міжнародний чинник. Поведінка пари євро/долар на європейських та азіатських майданчиках продовжить суттєво впливати на курс євро в Україні. Останніми днями листопада євровалюта дорожчала щодо долара і закріпилася вище за психологічний поріг у 1,08 долара за євро. А на піку сягала навіть до 1,1 долара за євро.
Цього тижня буде низка новин, здатних суттєво погойдати пару євро/долар на зовнішніх майданчиках, що негайно вплине на курс євровалюти в Україні.
Ось найвизначніші події для пари євро/долар цього тижня:
вівторок, 5 грудня, — буде оприлюднено індекс цін виробників у Єврозоні;
середа, 6 грудня, — роздрібні продажі в ЄС та США, звіт про зайнятість у приватному секторі, не пов’язаному з сільським господарством, а також дані щодо американського експорту та імпорту;
четвер, 7 грудня, — дані щодо ВВП у Єврозоні та подання первинних заявок щодо безробіття в США;
п’ятниця, 8 грудня, — загальнонаціональний звіт за рівнем безробіття в США та Індекс споживчих настроїв від університету Мічігану.
Загалом же, особливих сюрпризів за курсом долара на українському валютному ринку я б цими днями не очікував. НБУ не зацікавлений у розгойдуванні ситуації та посиленні девальваційних очікувань у громадян. А от за курсом євро, якщо щось піде не так на міжнародних майданчиках, коливання посиляться.
Прогноз курсу долара та євро на 4−8 грудня Міжбанк:
Долар. Тренд за курсом на торгах продовжуватиме диктувати НБУ своїми інтервенціями, їх цінниками та кількістю виходів на міжбанк. За моїм прогнозом, котирування долара на торгах перебуватимуть в межах 36,30−36,70 гривень.
Євро. Пара євро/долар цього тижня, за моїми прогнозами, перебуватиме в межах коридору від 1,078 до 1,094 долара за євро. У цьому випадку курс євро на українському міжбанку становитиме від 39,13 до 40,15 гривень за євро.
Готівковий ринок:
Спред при купівлі/продажу валюти у більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків перебуватиме в межах від 20−25 до 40 копійок за доларом та від 20−30 до 60 копійок за євро.
Долар. У більшості кас банків долар цього тижня перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 36,60 до 38,00 грн, а в обмінниках фінкомпаній — у межах від 37,00 до 37,80 грн.
Євро. У банках котирування євро при купівлі/продажу перебуватимуть у межах коридору від 39,50 до 41,30 грн, а в обмінках фінкомпаній — від 39,90 до 41,10 грн.
Шукайте деталі в групі Facebook
