Без автономії та з подвійним громадянством: про що домовилися Порошенко та Орбан

Днями на Мальті відбулася зустріч Петра Порошенка та Віктора Орбана. Вона пройшла на тлі непорозумінь через заяви з Будапешта про автономію угорців.
За підсумками зустрічі від Порошенка та від Орбана пролунали різні заяви.

На перший погляд, це дещо насторожує, особливо з огляду на резонанс довкола останніх заяв з Будапешта – мовляв, лідери двох країн не порозумілися. Насправді ж як сама зустріч Петра Порошенка та Віктора Орбана минулого четверга, так і заяви за її підсумками є позитивним сигналом, і ось чому.
По-перше, лідери двох країн, хай і коротко, та все ж обговорили найгостріші питання у відносинах останнього часу.
В інтерпретації прес-служби Петра Порошенка, головним є питання угорської автономії. І позиція Києва – неприпустимість створення територіальної автономії. На цьому Будапешт, власне, і не наполягає, у всякому разі поки що. І це точка зближення. Тим паче, як йдеться у згаданій заяві прес-служби українського президента, Віктор Орбан під час зустрічі на Мальті вкотре наголосив на непорушності суверенітету України.
В інтерпретації ж прес-служби Віктора Орбана, найгострішою у відносинах з Україною є тема подвійного громадянства, зокрема права на нього для етнічних угорців. У Орбана запевнили, що в цьому питанні лідери двох країн досягли компромісу, і воно вже незабаром буде вирішено.
Яким саме може виявитися компроміс – наразі не зрозуміло, адже у ВР зареєстрований президентський законопроект, який має протилежну мету – заборону подвійного громадянства. Однак дуже важлива деталь: нещодавно, після початку суспільних дискусій в Україні, спікер Андрій Парубій зауважив, що “Порошенко погодився з тим формулюванням, щоб чиновники, держслужбовці не могли мати інших паспортів, крім українського, і могли позбавлятися (громадянства)”.
Тобто тих, хто не працює у владі, за подвійне громадянство не каратимуть. Це, звичайно, лише припущення – але не виключено, що на цій позиції і зійшлися український президент та угорський прем’єр.
Таким чином, і це по-друге, офіційний Київ та Будапешт не заявили нічого взаємовиключного або діаметрально протилежного, а лише акцентували на різних темах перемовин.
Тобто прозвітували за підсумками зустрічі кожен про своє – про те, що вигідно, насамперед, Києву та Будапешту відповідно, Порошенку та Орбану.
По-третє, у повідомленнях прес-служб обох лідерів за підсумками зустрічі на Мальті нема нічого такого, що б обурило іншу сторону. Так, офіційний Будапешт уникнув навіть формулювання про право угорців України на автономію (будь-яку), а офіційний Київ дуже чітко уточнив, проти якої саме він автономії – територіальної. А не культурної чи політичної, яку вже частково має угорська громада в Україні.
Тобто ми бачимо продовження діалогу між двома країнами на найвищому рівні з обопільним урахуванням інтересів. Саме цього бракувало донедавна.
Очевидно, що на Порошенка та Орбана тисне не тільки національний інтерес, а й політична ситуація. Можливо, навіть більше саме останнє.
І схоже, що на угорського прем’єра ця ситуація впливає навіть більше, ніж на українського президента.
Річ у тім, що рівно за рік в Угорщині точно пройдуть чергові парламентські вибори. І Віктор Орбан на чолі партії “Фідес” готується здобути беззаперечну перемогу. Кампанія вже стартувала, це дуже помітно.
Відтак, для угорського прем’єра закордонні угорці в найближчий рік – це перш за все електорат. Звідси першочерговий акцент у перемовинах з Порошенком на подвійному громадянстві та активне висвітлення в угорських медіа зустрічі на Мальті саме з цього ракурсу.

Саме тому наступного ж дня після розмови з Петром Порошенком на Мальті, Віктор Орбан зустрівся вже у Будапешті з Ласло Брензовичем – лідером угорської громади України та народним депутатом від БПП. На цій зустрічі знову йшлося саме про право на подвійне громадянство, і жодного слова – про автономію чи навіть Притисянський округ. У всякому разі, жодного слова в офіційному повідомленні прес-служби Віктора Орбана.
Аналогічно висвітлювалася в угорських ЗМІ зустріч міністрів МЗС Павла Клімкіна та Петера Сійярто в Брюсселі, яка відбулася також у п’ятницю, 31 березня. Нетипова увага для такої “прохідної” зустрічі для угорських медіа, насамперед проурядових, але знову – тільки дипломатичні формулювання з прицілом на угорського виборця.
Це не означає, що ці “гострі” питання українсько-угорських відносин зняті з порядку денного. Радше їх дещо перенесли в часі.
Ймовірно, вже до українських виборів. А це – 2019 рік.