Випадок у громадському транспорті … Реготав весь салон разом з водієм!

Похмура ранкова маршрутка добирається зі спального району в центр. Через всі затори, світлофори … Народ спить або намагається дрімати. І тут на зупинці ввалюється мужик, задоволений як ціле стадо слонів. Плюхається на сидіння поруч з суворою жінкою вчительського виду, дістає з кишені телефон і, голосно дихаючи, занурюється в жвавий діалог.

– Привіт, Санька? Скажи мені терміново телефон Наташки. Яка вона баба, ох, яка вона баба … Так, спасибі, що познайомив! – і все це хвилини на три, з подробицями, емоціями до стелі і лайкою.

Маршрутка починає оживати. Прокидаються ті, хто ще намагався додивитися сни і цікаво дивляться на мужика. «Вчителька» на сусідньому сидінні демонстративно фиркає і відвертається до вікна. Мужик прощається з Санькою і негайно набирає номер Наташки.

– Алло, Наташка? Вітання! Мені так сподобалося те, що ми з тобою  ” витворяли”! Я хочу тебе ще! Так мені ще ніхто добре не робив … Так? Ти ще краще можеш? Ой…, розкажи в подробицях, пустунка моя …
Вчителька на сусідньому сидінні повертається до мужика і просить його говорити тихіше, бо його слова ображають її педагогічний слух. Мужик нетерпляче відмахується від неї і знову занурюється в бесіду.

– Мене так зворушило те, що ти зробила…Розумієш, я дружині не можу таке сказати, вона відразу відчує, що я її зрадив … Ну так, доводиться терпіти, а що робити …

Маршрутка вже повністю прокинулася і з цікавістю прислухається до подробиць. Водій озирається  в люстерко і теж слухає, затамувавши подих. Незадоволена тільки «вчителька», вона просто закипає від насилу стримуваного обурення. І тут на телефон чоловіку приходить другий дзвінок. Він переривається, переможний тон стихає, і він майже пошепки повідомляє Наташі:

– Ой, пробач, не можу більше розмовляти, мені потрібно відповісти на дзвінок … Люба! Я тобі пізніше передзвоню, добре? Ну бувай!

І вже зовсім іншим голосом починає бубоніти в трубку:

– Так, кохана… Ой, ми так вчора пили з Санькою, так пили … Ну, ти ж його знаєш, а що робити … Ой, погано мені зараз, голова тріщить … Так, прийму таблетку. Постараюся прийти раніше, так. Хоча роботи багато. Сонечко, ну пробач, добре, я точно постараюсь прийти раніше.

І ось тут настає зоряний час «вчительки». Вона повертається до мужика і дуже виразно говорить просто в мікрофон його мобільного:

– Ми-лий, ну де ти там копаєшся, я вже втомилася тебе чекати… Мені ж холодно, йди до мене, дорогий!

У героя-коханця падає щелепа, він судорожно ховає мобільний під дружний регіт пасажирів. Водій б’є по гальмах і гризе кермо. Чоловік біжить до дверей і просить випустити його. Маршрутка здригається від реготу. Грюкають двері. Вчителька відвертається до вікна і задоволено посміхається. Кінець …