«Покупці – поліцейські. Ґвалтували до крові», – розповідь втікачки з сексуального рабства про пережите

Дівчина, якій вдалося втекти з сексуального рабства, розповіла про жорстокість власників і покупців, а також про те, як вона живе після звільнення.

Історію 22-річної Марії з Росії, розказану виданню «Сноб», ми публікуємо повністю і без змін, посилаючись на Обозреватель.

Я з провінційного містечка, приїхала вчитися до Томську, навчання кинула, але мешкати залишилася. Під час навчання мене забезпечувала мама, а я відкладала гроші. У мене було достатньо коштів, щоб прожити на них деякий час.

Ми з подругою винаймали квартиру, але довелося шукати нову – не порозумілися з власницею. Знайомий моєї подруги на ім’я Алі запропонував допомогу: кімнату недорого, а заплатити можна було пізніше, коли у нас будуть гроші. Мені цей Алі взагалі не подобався, але з ним спілкувалася подруга.

Ми, звичайно, погодилися, перевезли свої речі і отримали ключі. Перший тиждень ми жили спокійно. Алі іноді заглядав до нас – жив у квартирі навпроти зі своєю подругою Настею. Якось після чергового візиту у нас зникли ключі від квартири, стирчали в замку – і раптом не стало. Ми виявилися замкнені. Кілька днів ми шукали ключі. Алі приносив нам їжу, але свої ключі, навіть щоб зробити дублікат, не давав.

Одного вечора Настя і Алі прийшли до нас і сказали збиратися:

Одягайтеся як на вечірку.

Ми зробили макіяж і одяглися, як зазвичай. Настя вилаяла нас і сказала надіти плаття. Ми нічого не розуміли, було страшно, тому ми послухалися. У машині нам сказали, що ми повинні відпрацювати проживання в квартирі і їжу. Нас привезли на пустир за супермаркетом. З іншої машини вийшли дві жінки і стали розмовляти з Настею і оглядати нас. Говорили, що ми симпатичні і принесемо багато грошей. Стало зрозуміло – нас продають.

Я заплакала, подруга спробувала влаштувати скандал. Нас привезли додому, побили, але не сильно, ще раз нагадали про «борг» і знову замкнули. Паспорти у нас не забрали, тільки телефони.

Кілька днів нас намагалися змусити «відпрацювати» борг, але ми відмовлялися. Нас били, позбавляли їжі. Кричати в вікно було марно – нам ніхто не відповідав, вікна квартири виходили на якийсь смітник. Дуже хотілося їсти. Ми здалися, думали, покупці нас зрозуміють і допоможуть. Так ми стали повіями. Нас возили по саунах і готелям, на квартирі ми нікого не брали. Клієнти дзвонили Насті, і у нас не було вибору, виїжджати чи ні.

Я жодного разу не завагітніла, хоча покупці часто вимагали секс без презерватива. Деякі знімали процес на відео, деякі грубо хапали і гвалтували. Вирватися було неможливо. Та й краще було погодитися добровільно, ніж спочатку тебе насильно візьме покупець, а потім поб’є Алі.

Одного разу мене купили двоє поліцейських, вони були найжорстокішими покупцями. Один з них кинув мене в басейн після того, як я сказала, що не вмію плавати, боляче розтягував мої статеві органи, показуючи їх своєму товаришеві, і засовував у них руки, потім згвалтував до крові. Другий, під наглядом першого, змусив мене зайнятися з ним оральним сексом, перед цим не прийнявши душ. Ось вам і охоронці порядку. Ніколи не попрошу допомоги у цих свиней.

Спочатку нам не давали телефони, потім дозволили зателефонувати рідним, щоб ніхто нічого не запідозрив і не почав нас шукати. Одного разу мені вдалося залишитися в кімнаті самій, я повідомила матері адресу, за якою перебуваю. Я не говорила їй про те, що я в рабстві, не хотіла турбувати, це вбило б її.

На наступний день до нас завітала поліція. Виявляється, мама подала в розшук, тому що довго не могла мені додзвонитися. Ми не змогли відкрити двері поліцейським, так як були замкнені. Послали їх у квартиру навпроти, тому що там жив той, хто нас замкнув, але там ніхто не відкривав. В результаті поліція просто пішла і більше не з’являлася. Через кілька днів Алі дозволив мені поїхати до мами і заспокоїти її за умови, що я повернуся, інакше вони вистежать мене і вб’ють мою матір.

Я забрала документи, телефон, ключі від будинку і невелику суму грошей, наплювала на всі загрози і не повернулася. Переконала всіх, що скоро буду, і змінила номер.

Я приїхала додому і побачила, що моя мати повністю посивіла. Саме тоді я і вирішила, що ні один з родичів ніколи не дізнається про те, що зі мною сталося. Поділилася тільки з кількома подругами, але вони сказали, що я сама винна і могла б все передбачити. У поліцію я не зверталася. Не вірю в правосуддя, принаймні, в нашій країні.

Що сталося з моїми мучителями – не знаю. Настя, як я чула, вже була судима за кількома статтями, і в подальшому вона відійшла від справ, тому що за нею велося стеження. Мою подругу ще деякий час продавав Алі, подальша їх доля мені невідома. Сподіваюся, що деяких покупців я встигла заразити венеричною хворобою, отриманою від когось із них самих. Сумнівний привід для гордості, але такий-сякий, а спосіб самозаспокоєння.

Після звільнення я просто жила, вдаючи, що нічого не було, але плакала ночами. Працювала, зустрічалася з хлопцями. У якийсь момент захоплювалася наркотиками. Я залишилася одна зі своїми проблемами, продовжувала сприймати себе як річ, яку можна купити, якою розпоряджаються інші люди. Тільки недавно, через півтора року, я навчилася розуміти, коли я хочу близькості, а коли не хочу.

Але чоловіки стали мені неприємні, думаю про них щось типу: «Це ти переді мною такий нормальний, але, коли тебе ніхто не бачить, ти знущаєшся над дівчатами». Всі вони вбачаються мені садистами і гвалтівниками.

Ситуація змінилася, коли я почала жити з новою подругою. Вона – творча людина, вчиться на режисера, я допомагала малювати декорації. Думаю, творчість відволікла мене від негативу. Я навіть примудрилася знайти собі молоду людину. Ми живемо разом, але сексуального життя у нас немає. Я рідко дозволяю йому навіть обіймати себе, поцілунки – ще рідше. Він не ображається, бо розуміє мої почуття. Іноді я думаю про самогубство. Зупиняють тільки думки про маму: я і так принесла їй досить горя, якщо зроблю самогубство – вона сама вб’є себе, а у мене ще молодша сестра. Не можу дозволити собі калічити чужі життя. Я іноді ріжу себе, іноді плачу. В найближчому майбутньому хочу записатися до психолога.

Після всього, що сталося я стала по-іншому дивитися на чужі проблеми, навіть якщо вони здаються безглуздими, і завжди намагаюся допомогти будь-якій дівчині, якщо вона до мене звернеться.