Персональний дощ: на що «Астарта» додатково витрачає тисячу доларів на гектар

Найбільший виробник цукру в Україні — агропромхолдинг «Астарта-Київ» — освоює нову технологію зрошування посівів цукрового буряку. Agravery.com з’ясувало, чим вона відрізняється від традиційного поливу і чи має перспективи в Україні.

Традиційно для зрошування українські аграрії використовують поливальні машини. Крапельне зрошування — менш поширене і переважно зустрічається в господарствах, що займаються вирощуванням овочів та фруктів.

Проект «Астарти» може стати найбільшим в Україні. Цього року компанія розпочала пілотний проект крапельного зрошування посівів цукрових буряків. Перші три ділянки загальною площею 368 га заклали в полтавському кластері компанії (ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт»). Якщо експеримент вдасться, за п’ять років під крапельним зрошуванням перебуватиме 10 тисяч гектарів, розповідає операційний директор компанії Желько Ерцег.

Глобинський експеримент

Експериментальні ділянки розмістили в Глобинському районі. «Зумовлено це близькістю до Дніпра і наявністю каналів та насосних станцій, — пояснює генеральний директор ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» Юрій Мацак. — Щоправда, все довелося відновлювати. Систему будували в радянські часи. Тривалий час вона не використовувалася, руйнувалася. Щоб зрошування запрацювало, було відремонтовано півтора кілометра державного каналу, запущено дві насосні станції».

«Зі зрошуванням ми застраховані від посухи, — розповідає Ерцег. — Ми можемо прогнозувати обсяги, стабільно підтримуючи високу врожайність».

На відміну від «великого зрошування», крапельне економить воду, доставляючи її прямо до коріння рослини. «За попередніми підрахунками економія води становитиме 20-25 відсотків», — каже Ерцег. Крім того, система дає змогу вносити адресно й добрива. Крапельне зрошування має переваги на полях з нерівним рельєфом, де не може працювати поливальна машина, а також на невеликих полях, на полях, віддалених від каналів.

В «Астарті» використали наземну систему. «Складається вона з трубок крапельного поливу, воду в які закачують чотири насоси загальною продуктивністю майже 900 куб. м за годину, — розповідає інженер з впровадження нових технологій і техніки ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» Дмитро Отрода. — Трубки прокладено через рядок. На монтаж системи на перші 130 га знадобилося три тижні. Перед викопуванням буряку трубки демонтуємо».

Обладнання для поливу поставив світовий лідер в галузі крапельного зрошення та мікроіригації, ізраїльський виробник NETAFIM. Зі слів представника компанії Антона Колесникова, в Україні вже працює кілька невеликих проектів, співпраця з «Астартою» дасть змогу відпрацювати технологію в більших масштабах. Крім наземної системи, NETAFIM пропонує й підземну. «Це дорожче, але підземна система служить 10—15 років, тоді як поверхнева в залежності від умов — до 5 років», — зазначає Колесников.

Даєш тисячу!

Пілотний проект обійшовся «Астарті» близько десяти мільйонів гривень. Окупити інвестиції в компанії очікують за рік. «На полях з крапельних зрошуванням плануємо отримати не менше 850 ц/га. Це на 300-350 центнерів більше. Враховуючи, що капекс на гектар склав в районі 1000 доларів, додатковий врожай дозволить повернути інвестиції», — зазначає Ерцег. Він підкреслює: з використанням інтенсивних технологій вирощування реальним є вихід на показник 1000 ц/га.

Якщо експеримент вдасться, в Полтавському кластері на крапельне зрошування переведуть 2—2,5 тисячі га посівів. Впроваджуватимуть нову систему і в інших кластерах. «Протягом 4-5 років інвестуємо в крапельне зрошування 10-ти тисяч гектарів в усіх кластерах компанії. В першу чергу це будуть поля, де є джерела води. В інших випадках плануємо зрошувати з артезіанських свердловин. Це, щоправда, дорожче. Капекс на гектар біля каналу обійдеться в 800 доларів, зі свердловини — в 4 тисячі», — ділиться планами Ерцег.

Думка експерта

Іван Бартошук, менеджер з сировини та агрономії ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»:

— Якщо говорити про крапельне зрошування, воно дає ряд переваг. Це вдала інвестиція для господарств, які планують інтенсифікувати виробництво та не залежати від погодних факторів. Про ефективність крапельного зрошування говорять проекти по кукурудзі в Криму та Херсонській області. За традиційного зрошування врожайність становила 120 ц/га, за крапельного — 150—180 ц/га. По цукровому буряку досвіду в Україні поки небагато — минулого року проводилися експерименти на невеликих ділянках у Миколаївській області. Про результати говорити поки зарано, однак теоретично йдеться про приріст врожайності в півтора-два рази, до 800—1000 ц/га.

Головним стримуючим фактором для крапельного зрошування є висока вартість. Якщо організувати зрошування одного гектара поливальною машиною, потрібно інвестувати 400, максимум 500 доларів, і ця інвестиція працюватиме років десять. Гектар крапельного зрошування буде коштувати 800—900, а то й більше доларів капітальних затрат. При цьому трубки крапельного зрошування потрібно буде міняти кожний рік, а це додаткові витрати. Друге — це людський фактор. Без навченого персоналу добитися ефективної роботи системи не вдасться.

Євген Пилипенко