Перед народженням кожного із семи своїх дітей я змушена була давати розписку лікарям у тому, що знаю, які небезпеки на мене очікують. У мене – вада серця, а з такою вадою вагiтність і пoлоги – велике навантаження, – серце може не витримати.
Але я так любила дітей! Вірила, що від “Бога нагорода — плiд лoна”, як написано в одному псалмі. І – з Божою допомогою виношувала і нарoджувала здоровеньких малюків.
Але восьма вагiтнiсть просто приголомшила усю мою родину, найбільше – мого чоловіка. Він має добрий характер, також дуже любить дітей, але звістка про восьму дитину викликала в нього розпуку. Тоді ми удев’ятьох мешкали в однокімнатній квартирі, часи були складні: зростання цін, безробіття, нестабільність. Та і я вже не була молодою, збільшувалася небезпека різних ускладнень і для мене, і для дитини.
Напевно, за інших обставин, у чоловіка і думки про абoрт не вникнуло б. Але тоді він почав переконувати мене перервати вагiтнiсть. Моя сестра – лікарка. І він навіть вже був домовився з нею про безкоштовний абoрт. А щоб я довго не роздумувала, поставив питання руба: якщо не робиш абoрт, я йду геть. Що робити? Як переконати його прийняти це малятко, не противитися Божій волі? Я гарячково шукала відповідь на це питання, бо нізащо у світі не погодилася б на абoрт, але і втрачати чоловіка не хотіла. Тепер думаю, що він ніколи б не залишив мене і дітей, а говорив тоді так з розпачу, йому в ту мить просто було дуже важко на душі від переживань і тривоги. Ще й всі намовляли його, аби я зробила абoрт. Та мені було байдуже, до всіх, мені б схилити на свій бік свого Івана!
Було дуже тяжко на душі. Але я вставала рано і говорила: “Боже, я – твоя, віддаю усі свої переживання у Твої руки. Знаю, ти зробиш так, як найкраще для мене”.
Щось спонукало мене піти радитися у Фонд св. Володимира, що опікувався багатодітними родинами. “А ви приведіть чоловіка до нас”,- порадили там. “Та він і чути ні про що не хоче”. “А ви вдайтеся до невеличких хитрощів”.
Так і зробила. Чоловік – шофер, його маршрут пролягав повз будівлю фонду. Одного дня попросила його мене підвезти у справах. Іду в машині і прошу чоловіка коло фонду стати -мовляв, у тyалет забігти. Він зупинився, вийшли ми удвох, а у фонді його вже чекали.
Пізніше чоловік розповідав, що найбільше вразили його слова: “Якщо ти це зробиш, Іване, те малятко завжди бути дріботіти своїми крихітними босими ніжками за тобою, ті кроки відчуватимеш все життя, і не зможеш спокійно зайти до церкви. Не роби цього, Іване. Дай цій дитині народитися”.
Після тієї розмови Іван вже був на моєму боці.
Через кілька місяців у нас нарoдився симпатичний маленький Іванко. Стараннями фонду мерія надала нам велике чотирикімнатне помешкання. І невдовзі у нас народився ще один хлопчик! Під час цієї, останньої вагiтності, ми вже не переживали так, як минулого разу. Діти у нас працьовиті, допомагають у всьому, маємо город, не ледарюємо, з Божою допомогою проживемо, вигодуємо усіх дітей! Душа радіє, як стомлений батько приходить з роботи, а малеча, наче ті пташенята, біжить з усіх боків до нього, обіймає, горнеться.
Звичайно, у житті багатодітних родин проблем і труднощів вистачає, але в такі хвилини розумієш, що жодні скарби світу і матеріальні багатства ніколи не подарують такого щастя, як дитячі обійми.
Ще коли ми мешкали в однокімнатній квартирі, завітала до нас австрійська делегація – подивитися, як живуть багатодітні українські сім’ї. Ось австрійський журналіст, із здивуванням оглянувши наше крихітне помешкання, взявся розпитувати: “А з чого ваш раціон щоденний складається?”. “Маємо город, і основне наше харчування – власна городина: картопля, капуста, огірки”. “А чи маєте медичне страхування”? “Ні, – кажемо, не маємо”. “Чи рахунок у банку є у вас?” “І рахунку немає”.
-А як же ви живете? – дивуються.
-А так і живемо. І на життя не скаржимося.
Учора – у день Різдва Богородиці – на мої іменини зібралися усі мої діти, прийшли старші вже зі своїми сім’ями. “Боже, – думаю, і коли вони виросли?” Згадалося усе пережите, але ні на мить не пошкодувала, що нарoдила дев’ятеро дітей. Хтось своїми розкішними хоромами чи автами тішиться, хтось – кар’єрою, а я своїми дітьми – головною нагородою від Всевишнього.
Марія, 53 роки. Кіріос.
Процес отримання відстрочки від мобілізації потребує уважного підходу та розуміння нюансів. Навіть наявність адміністративних штрафів…
Такі зміни є частиною загальної стратегії Європейського Союзу щодо модернізації та посилення контролю над своїми…
Таким чином, важливість цієї доплати важко переоцінити, оскільки вона допомагає значно покращити фінансове становище людей…
Реалізація закону вимагатиме суворого дотримання норм захисту даних та відкритого діалогу з громадянами, щоб подолати…
Обвал гривні? Експерти спрогнозували, скільки невдовзі коштуватиме долар. Здорожчання готівкового долара очікується вже до кінця…
У 2025 році чорнобильці зможуть отримати надбавки до пенсій в розмірі 2361 грн. Про це…