Куди дівається любов? Дочка вийшла заміж, на наступний день мій чоловік сказав, що тепер він вільний

Від мене пішов чоловік. Скажете, від усіх йдуть? Так, і то правда, нічого нового в такій ситуації немає. Це сталося не вчора, а вже півроку назад. Зараз образа вляглася, а їй на зміну прийшли подив і нерозуміння. Начебто і причин видимих немає, і розлучниці не було (хоча зараз він вже не один).

Але коли дочка вийшла заміж, буквально на наступний день чоловік сказав, що тепер він вважає себе вільним, що свій борг він виконав. Про донечку є, кому тепер піклуватися, а переді мною у нього зобов’язань немає, тому що він мене стільки років утримував. А тепер ось нехай я самостійно поживу.

Він затіяв розмін квартири, скрупульозно ділив майно, і все це виглядало так некрасиво і дріб’язково, що я була просто в шoці від того, з чим зіткнулася. Начебто він ніколи не був жадібним або скупим, ніколи не докоряв мене тим, що я якийсь час не працювала. Так все було зазвичай, як у людей!

Правда, я знаходила час від часу у нього заначки, а він пояснював, що це чужі гроші, мовляв, попросили друзі заховати від дружин. Тоді я ще дивувалася і обурювалася, що є ж чоловіки, які приховують гроші від дружин і дітей. А тепер я зрозуміла, що думка звільнитися від сім’ї у нього зріла давно, і готувався він до вільного життя теж давно і навіть збирав гроші заздалегідь.

Куди дівається любов – це начебто добре скрізь пояснюється, ну, про гормони, про звички, про замінники пристрaсті у вигляді відповідальності, поваги, загальних інтересів. Тільки що ж така несправедлива доля до жінки? Ось подивіться, в сорок-п’ятдесят років чоловік ще «живчик». Якщо він успішний, то запросто знайде собі жінку 25-30 років, і суспільство сприйме це нормально.

А жінка в п’ятдесят років – майже руїна, і фізично, і морально. А вже кинута жінка – поки вибереться зі стрeсу, то сили що залишилися витратить. Напевно, це розплата і за неправильне харчування, і за важкі пoлoги з ускладненнями, і за наслідки лікування в наших медичних установах, і за те, що доводилося працювати з повною викладкою на роботі, а потім ще зміну у власному будинку, за безсонні ночі з хворими дітьми, і витрачені нерви на їх виховання, і переживання за майбутнє.

І ось, на схилі років, за це ще й платиш самотністю, тому що сил побудувати щось нове просто немає, і можливостей, чесно кажучи, теж. Тому що в цьому віці чоловіки шукають молодих і красивих, або ж успішно і міцно одружені, а ті, хто до сих пір «безхазяйний» в більшості своїй навряд чи в будь-якому сенсі представляють цінність для нормальної жінки.

При розлученні у нас в країні жінка беззахисна, незважаючи на те, що згідно із законом їй належить половина всього нажитого. Та й взагалі, домашня праця, виховання дітей вважається само собою зрозумілим і не цінується ні в родині, ні державою. Ось і виходить, що, віддавши всі сили, ти опиняєшся за бортом життя в тому віці, коли, як в частівки «заміж пізно, здoхнyти рано».