УКРАЇНА LIVE

Одруження з іноземкою в Іспанії потребує дозволу від суду. Адже є багато випадків шахраювання. Наприклад, іспанки погоджуються одружитися з єгиптянами або африканцями за гроші, а потім розлучаються. Кожен отримав своє: іспанка – гроші, а іноземець – іспанське громадянство.

Про це розповідає Людмила Брегін із Калуша, яка живе у каталонському селі за сотню кілометрів від Барселони. Одружилася із місцевим чоловіком Давідом, пише gk-press.if.ua.

За іспанськими законами, вийшовши заміж, жінка залишається при своєму прізвищі. А їхня спільна дитина вже матиме подвійне прізвище – обох батьків, але спершу татове. Коли дитина дорослішає і одружується, мамине прізвище фактично зникає.

“Іспанські чоловіки не вміють красиво упадати за жінкою. Подарувати квіти чи бодай коробку цукерок вони самі ніколи не здогадаються. Зате іспанець майже завжди допоможе прибрати в хаті чи приготувати їжу, – розповідає Людмила Брегін. – У сім’ї, як правило, працюють і чоловік, і жінка. Якщо при цьому з дітьми допомагають дідусі-бабусі, тоді все гаразд. В іншому випадку це справжня катастрофа. Дитсадок не пристосований до робочого графіка більшості батьків. Заклад працює з 9.00 до 17.00. Тоді як всі заводи і фабрики починають робочий день із 6.00 до 14.00 і з 14.00 до 22.00”.

Також жінка після народження дитини ще 12 років має право взяти індивідуальний робочий графік і працювати лише чотири години щодня. Але загалом після пологів вона повинна повернутися на роботу майже через півроку: декретна відпустка – 16 тижнів.

“Іспанки себе дуже цінують, намагаються особливо не перевантажуватися на кухні. Сім’я часто харчується в ресторані, особливо на вихідних. Спочатку мені було шкода сімейного бюджету, аби ходити їсти по ресторанах, – каже Людмила. – А потім зрозуміла, що це зручно і навіть економно: і для гаманця, і для нервів”.