УКРАЇНА LIVE

Ось така у нас з чоловіком сталася ситуація. Все було непогано і наша сім’я проіснувала 10 років. Ростуть двоє діток і ніби, все як у всіх, але Дімі остійно чогось не вистачало.

То на роботі затримається, то в телефоні якісь додатки завантажить і пропадає там. Це потім я вже дізналася, що то були сайти знайомств. Не вистачало йому якогось екстриму, чи емоцій. Він часто став мені говорити, що його почуття притупилися, і він не знає, чи потрібні йому наші стосунки.

Говорив, що побут його заїв, що він хоче свободи. Я, звичайно, не розуміла такої позиції. А як же сім’я? А як же почуття дітей?

Але він стояв на своєму, все рідше бував вечорами і у вихідні вдома. То друзі, то, можливо, подруги. Одного разу прийшов n’янuй і сказав, що остаточно втомився від мене, від моєї занадто сильної любові і від нашого побуту. Заявив, що нам треба пожити окремо, він повинен розібратися в тому, чи потрібна йому сім’я.

Сказав і пішов. Я багато плакала, але сльози були невтішні. Майже рік він не з’являвся, поїхав кудись на заробітки або в пошуках кращого життя, я не знаю. Діти дуже сумували, а я говорила їм, що тато просто поїхав працювати, він дуже скоро повернеться, він їх дуже любить і все в такому дусі.

І ось одного разу я перестала чекати. Я зрозуміла, що в світі існують й інші чоловіки, що на Дімі світ клином не зійшовся.

Зайшла на той самий сайт знайомств, на якому постійно сидів мій чоловік і через кілька днів уже познайомилася з чудовим хлопцем. Ще через тиждень ми з ним зустрілися і у нас закрутився роман.

Його не турбувало те, що у мене діти, а мені він подобався в усіх відношеннях. Не знаю що це, жарти долі чи просто збіг, але наближалася річниця з дня нашого весілля з Дімою, а на той момент я вже кілька місяців як отримала документ про розлучення. Але все одно ж, дата А у нас із Сашком намічалася зустріч у мене вдома, в той день він повинен був познайомитися з моїми дітьми.

І тут приїхав Діма. Він прийшов в будинок, діти кинулася його обіймати, а я не знала, що мені робити і що говорити Саші, який через кілька годин мав прийти.

Діма мені заявив, що все зрозумів, що вирішив, що сім’я йому потрібна і він мене кохає.

Він мені говорив про те, як я потрібна йому, а я дивилася на нього порожніми очима і нічого не відчувала.

– Я не кохаю тебе більше. Ти запізнився.

Мені було складно, але я не хотіла більше нічого, я хотіла тільки нового життя. В той день Саша не познайомився з моїми дітьми, тому що діти провели цей день з татом. А я пішла, бо Діма запізнився.

Занадто довго він думав і вирішував, чи потрібна йому наша сім’я, поки він вирішив, вона стала не потрібна мені.