Залишила дочку на порозі

-Я розумію, — скаржилася подругам Галина, — що сестра у мене не цукор. З дитинства така була: не втримаєш, якщо що задумала. Але такого я від неї точно не очікувала.

Олені, а точніше Олені Семенівні, старшій сестрі Галини Семенівни 44 роки. Освіти вона не отримала, кинувши школу через те, що виникла необхідність термінового заміжжя: на світло вже просився дитина.

Денис нapoдився, коли мамі ледь виповнилося 17 років. З чоловіком, таким же недорослим Олена розлучилася, коли синові не було й 2-х років.

-Власне, — згадує Галина, з народження турбота про Дениска лежала на плечах моїх батьків, ну і я допомагала, чим могла: погуляти, за харчуванням збігати, посидіти, пограти. Чим Лєнка займалася? Особисте життя влаштовувала.

Потім Галина виросла, вивчилася, заміж вийшла і виїхала в інше місто, хоча і недалеко, кілометрів за 40. До батьків і племіннику вибиралася рідко: робота, потім свої діти пішли. Сестра то приїжджала додому і занурювалася з головою у вир материнських турбот, то знову зникала в невідомому напрямку.

-Наші батьки один за одним пішли 6 років тому, — розповідає Галина, — Дениска встигли виростити і вивчити. А племінник очікувано до мами своєї особливої ​​теплоти не відчував: бачив рідко. А тут, після смерті батьків Олена повернулася.

-Все, — сказала недолуга сестра і мати, — вистачить, пора осісти вдома. Буду працювати і жити тут.

У Галини з чоловіком росли двоє дітей, трикімнатна квартира батьків за заповітом залишилася їм двом з Оленою.

-Я розумію, що від продажу спадщини і розділу квартири, можна тільки однушку купити було, але у мене теж сім’я, — каже Галя, — поділилися з сестрою, ми з чоловіком, нарешті змогли замість двох кімнат в гуртожитку переїхати в окрему двушку, а Лена купила собі однокімнатну.

Після розділу батьківського спадку виявилося, що Олена в положенні. До останньої можливості вона приховувала цю обставину і від свого сина, і від сестри.

На роботу вона не влаштувалася, декретних не передбачалося, так що утримувати матір в декреті належало Денису, та ще й в однокімнатній квартирі.

-Я і знімати не можу житло, — говорив хлопець, — тоді просто на все грошей не вистачить, і жити з матір’ю і маленькою сестрою на кухні — гірше нікуди.

Сяк-так дорослий син дочекався, поки Ангеліні, його маленькій сестрі виповниться 3 роки, а мати вийде на роботу. А потім Денис розписався зі своєю дівчиною і з’їхав в однокімнатну знімну квартиру.

-Приїхала до мене Лєнка півроку тому, — не може стримати обурення Галина Семенівна, — за руку Лінку тримає, сама реве. Я питаю: що сталося?

-Розумієш, — каже, — ми в таку складну ситуацію потрапили, слів немає.

Розповіла Олена Семенівна сестрі, що Дениса на роботі підставили і тепер він повинен велику суму грошей. А його дружина Юля зараз вагітна, та так важко їй вагітність дається, що з лікарень не вилазить.

-Я роботу знайшла, — поділилася Олена, — зарплата — нам тут і не снилася, я б за півроку всі проблеми сина вирішила, та ось Ангелінку ні з ким залишити.

Юлька все по лікарнях, син на двох роботах оре, щоб борг покрити, я молодих в свою квартиру пущу, а ти візьми до себе племяшку на півроку? А там або я повернуся, або невістка моя народить, сяде будинку і вони заберуть у тебе дівчину.

-Ну реве же в три струмка, — каже Галина, — як не допомогти. Погодилася я, чоловік головою похитав, що ж робити, рідня ж. Денису дзвонити намагалася — а він телефон поміняв, а через два дні і Олена стала недоступна. Справа-то було навесні, а зараз листопад. У Лінки ні зимової куртки, ні черевиків, речі Лена нам не все привезла.

Галина в вихідний вирішила поїхати до Денису. Двері Галі і її чоловікові відкрили чужі люди, що пояснили, що квартиру їм господиня здала, а гроші вони переводять на картку.

Але вони знали адресу сина господарки, їм його Олена про всяк випадок записала: хіба мало сусіди затоплять, чи вони їх.

-Я номер поміняв, — пояснив Денис тітки, — мати діставала: дай грошей, дай продуктів. Могла і просто зателефонувати, щоб розповісти на який бридкою жінці я одружився. Всі нерви потріпала. А потім вона прийшла до нас і заявила, що їде до нового чоловіка разом з Лінкою.

А мені не до того було, якщо чесно, Юля на збереженні, я на двох роботах. На іпотеку накопичуємо, не всі ж по знімних кутах поневірятися.

Ні про який борг, ні про яку роботу мами ні Денис, ні Юля не чули. У квартиру матері їм жити теж йти ніхто не пропонував.

-Так ми б і не пішли, — сказав син Олени, — з нею зв’язуватися — собі дорожче. Позбавляти її треба батьківських прав.

Галина з цим згодна. Тільки що робити з маленької Ангеліною родичі матері-зозулі поки не придумали. Денису опіку не дадуть: немає поки свого житла у хлопця. А Галина брати дівчинку в свою сім’ю не хоче.

-Лєна приїде з ким зі своїх чергових чоловіків і буде мені нерви тріпати, — каже жінка, — у мене своїх двоє дітей, взяти дочку сестри, значить погіршити їх становище. Півроку ці нам не дуже просто далися. І не хочу я. З Денисом няньчилися, тепер знову в цей хомут?

Я не маю права давати поради в такій непростій ситуації. Начебто так, родичі повинні взяти на себе турботу про дівчинку, що залишилася сиротою при живій матері.

А з іншого боку? Гаразд би нещастя яке, а то ось так просто: привели дитину, набрехали сім мішків гречаної вовни і залишили на порозі. Я засуджувати когось, крім Олени, не беруся.