Дякую їй, що вона тоді пішла

До мого переїзду в цьому місті він уже півроку не жив зі своєю дружиною, пішла вона від нього, забрала майже все з дому, навіть чайні ложки. А він пив, рідко ходив на роботу і пив запійний.

Тому що не просто пішла, а дочку забрала і бачитися не давала, але на розлучення не подавала, а за грошима приходила, ось і доводилося йому між запоями на роботу виходити. Джерело

А хлопець то видатний, високий, красивий, рукатий, в тому плані, що сам все міг своїми руками зробити і меблі, і вікна, і машину, і приготувати і на городі чого виростити.

Але ось вона його зламала. Він просто жив, любив, піклувався як міг, в доньці душі не чув.

А їй мало було, то вона думала, що він кар’єру зробить і буде обсипати її золотом і шуби дарувати, від того і вийшла за нього і народила.

А він не прагнув вгору по кар’єрних сходах, він просто був щасливий тим, що у нього є сім’я, що його чекають після роботи, яка йому приносить задоволення і йому не треба було більшого. Не такий у нього характер.

А вона спочатку коханців заводила, що б подарунки дарували, а його бромом поїла, що б не приставав в ліжку.

А потім і зовсім пішла з дому, коли він ремонт затіяв, але грошей на такий толком заробити не міг і будинок напіврозвалений стояв. Ось він і пив, горе запивав, сім’ю оплакував.

Знайомі і друзі намагалися його познайомити з іншими жінками, влаштовували їм оглядини, побачення, але він максимум проводжав їх до дверей, цілував ручку з ввічливості і йшов.

На роботі його намагалися відправляти у відрядження, що б самотній будинок не змушував його йти в черговий запій.

І ось сталося так, що він повинен був зустріти мене з поїзда, на прохання начальства, але він сам затримався в дорозі з відрядження і ми зустрілися лише на наступний день.

Він підійшов до машини, з якої виходила я, вибачитися за те, що не зміг зустріти, сперся на дверцята і наші погляди зустрілися.

Весь той день, за збігом обставин ми провели поруч, а ввечері, хоча і з подачі наших друзів, він запросив мене на побачення, ми гуляли, він показував мені місто, розповідав цікаві історії, з ним легко і весело.

А ввечері провівши мене до дверей моєї квартири, незважаючи на те, що там ще не було толком меблів, і я ще не повністю переїхала в неї, він не поспішав йти.

А після того, як увійшов… І ось уже 16 років ми живемо разом. І ми щасливі тим, що ми є одне в одного і у нас є діти.

Він все так же працює на тій же роботі, не вириваючись вперед, стабільно і спокійно.

А кар’єрою займаюся я, і я точно знаю, що навіть якщо я затримаюся в офісі, на роботі, то коли прийду додому, мене чекатиме люблячий чоловік, нагодовані і щасливі діти.