Categories: Історії

Молодий вчитель поселився у бібліотеці

На Вінниччині молодий вчитель історії Михайло Розкошенко живе у книгозбірні.

Коли його брали на роботу в сільську школу, як нетутешньому, обіцяли службове житло. Натомість поселили у старій хаті, в якій немає опалення, пише ТСН.

Коли прийшли морози, вчитель із речами змушений був переселитися. Він спить серед підручників та художньої літератури.

25-річний вчитель історії Михайло Розкошенко вже кілька тижнів живе у шкільній бібліотеці. Їжу готує на столі, де видають книжки. Каже, до таких умов уже призвичаївся. Серед книжкових полиць навіть влаштовує лазневі дні.

Михайло закінчив педуніверситет із відзнакою та аспірантуру. У Вінниці каже, вакансій для нього не знайшлось, тож погодився поїхати у село.

“Запропонували Калинівський район, Пиків. Чому б не спробувати, спробував і так тут опинився”, – розповідає Михайло.

Історик вчителює у Пиківській школі від першого вересня. Спочатку винаймав старий будинок без опалення. Коли почалися морози, директор запропонував переїхати до книгозбірні.

“Найшли йому ліжка, матраси, все що потрібно. Поки він в цих умовах”, – каже директор школи Петро Волосенко.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Це типова проблема сільських вчителів, кажуть у райвідділі освіти. З півтисячі педагогів майже половина доїжджають на роботу у інші населені пункти, бо ніде жити.

“В селі не так просто знайти житло. Забезпечення житлом вчителів – це не завдання органів влади, цю проблему вирішувати на рівні громади”, – каже начальник відділу освіти Сергій Ференець.

Сільський же голова пригадує, що хотіли облаштувати помешкання у занедбаному приміщенні колишнього рибгоспу. Але грошей на ремонт не було.

“З нового року в бюджет закладемо гроші, там зробимо ремонт, поставимо вікна, двері, пошпаклюємо”, – каже сільський голова Федір Козак.

Директор школи навіть готовий поселити вчителя в одному з класів.

“В нас немає кому читати. В сільських школах проблема стоїть, що немає вчителів. І ніхто не хоче йти на таку зарплату. Ми зробимо все, щоб він залишився в нашому селі. Дівчата жартують, кажуть, його треба женити”, – розповідає директор школи.

Історик поки ані женитись, ані звільнятись не збирається. Жартує, здобуває не лише вчительський досвід, а й незвичний побутовий.

annashchesna

Recent Posts

Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла

Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла На цих кадрах — бійці 1-го окремого центру…

4 дні ago

Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати.

Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати. Наземні роботизовані комплекси — це технологічна перевага,…

6 днів ago

Шторм народжує сильних. Бій загартовує незламних.

Морська піхота — це про характер, витримку й готовність діяти там, де найважче.Тут немає випадкових…

1 тиждень ago

Безпілотні системи – це очі війська

Безпілотні системи - це очі війська, його точна міць і смертельний вирок для ворога. Пілоти…

1 тиждень ago

«Я відчуваю себе на своєму місці»

«Я відчуваю себе на своєму місці» Бо в Третьому корпусі кожен може розкрити свою роль…

4 тижні ago

Історія порятунку коханої людини на полі бою!

‼Історія порятунку коханої людини на полі бою! 🔺Будь як “Сирена” і приєднуйся до батальйону безпілотних…

1 місяць ago