Катя завжди мала купу справ. Навчання в університеті займало більшу частину дня. А потім робота у кав’ярні, зустрічі. Вечорами вона щоразу щось писала, читала, вигадувала. Вона жила повним життям. Купа друзів, купа знайомих. Концерти, дискотеки… Але завжди мріяла, щоб її вірші надрукували у відомому журналі. Але не наважувалась відправити. І нікому про це не говорила.
Вона жила з батьком. Щоразу вони сварились через якісь дурнички, принаймні, так здавалось Каті. Батько злився, йшов у іншу кімнату, а Катя скривившись йшла робити щось своє. Вони розмовляли мало і кожен жив своїм життям. Катя не поспішала відкривати йому душу, та й батько, як здавалось Каті, не робив спроб. Одного ранку Катя прокинулась і побачила, що запізнюється. Почала бігати кімнатою. Тато несміливо постукав до кімнати:
– Катю, я…
– Тату, у мене немає часу, я зайнята – обірвала дівчина батька на півслова.
Вона побігла на пари і знову увесь день пробігала по справах. Йшла вона додому дуже втомлена. Ввалившись у квартиру дівчина скинула з ніг кеди і зробивши чашку чаю сіла за комп’ютер щось писати. Двері квартири відкрились, повернувся батько з роботи. Він втомлений зайшов до квартири, спокійно роззувся і пішов на кухню щось їсти, але побачивши доньчині кеди зайшов до неї.
– Катю, я хотів тобі сказати…
– Тат, давай завтра! Я дуже зайнята, о тут треба дописати і взагалі… – батько не дослухав її, а тихо вийшов і закрив двері.
Наступного дня Катя знову прийшла на пари у поганому гуморі. Невиспана і зла вона зайшла у авдиторію, як раптом на неї налетіли подруги. Вони почали голосно щебетати:
– Чому ти нам не казала?
– Та ти що! Ти ж справжній талант!
– І ти мовчала?? Я ж тебе стільки часу знаю!
Дівчата у руках тримали той самий журнал в якому дівчина мріяла надрукувати свої вірші. Свіжий номер. На сторінці красувалось Катине фото і чотири її вірші. А біля фото замітка від редактора: « Вірші цієї дівчини до нас у редакцію надіслав батько. Лист, що він написав, зворушив усю редакцію. Батькові дуже пощастило з донькою!» З очей Каті хлинули сльози… Вона вихопила з рук подруги журнал і вибігла з авдиторії. Вона довго бродила містом вперше прогулявши пари.
Додому Катя прийшла пізно. У вікні квартири уже світилось світло. Батько був вдома. Дівчина піднялась сходами на свій поверх і відкрила ключем замок. Спокійно знявши пальто і кеди дівчина підійшла до дверей татової кімнати. Злегка відкривши двері дівчина побачила батька, який сидів і дивився телевізор. Він сумно посміхався новинам, що слухав.
– Чому ти мені не сказав? – сказала дівчина.
– Ой. Катю, ти мене налякала. Ти про що? – запитав тато піднімаючи очі на доньку.
– Про журнал.
Дівчина почала плакати. Батько здивовано підвівся на ноги.
– Доню, ти чого? Я старався тобі це сказати… – батько підійшов і обійняв дочку, яка голосно плакала.
– Звідки ти знав, що я про це мрію? Ти здійснив мою мрію, ти це розумієш? – плакала дівчина міцно обіймаючи батька.
– Я не знав. Одного разу ти залишила на кухні свій зошит з віршами, я прочитав… Знаю, то не красиво. Але ж ти мені ніколи нічого не розповідаєш… Не поділишся. А журнал, в тебе ж їх так багато. Всі випуски…От і я вирішив… Не варто було?
– Варто! Дякую… Дуже. – говорила дівчина заплаканим голосом уважно дивлячись на батька, немов дуже давно його не бачила, хоча, може так воно і було…
– Ти ж так гарно пишеш… – почав-но батько.
– Тато, коли ти встиг посивіти? – перебивши його запитала Катя.
– Поки ти була зайнята. – сумно сказав батько пригортаючи доньку до серця.
Ми часто перестаємо помічати наших батьків. Вони щодня з нами. Здається, так буде завжди… Ми дорослішаємо, наші думки тепер літають десь у першому коханні, у навчанні, у зустрічах з друзями. Ми не помічаємо, що вони можуть зробити заради нас. Ми не помічаємо їхньої першої сивини. Ми не помічаємо…
Одного дня ми теж станемо батьками і зрозуміємо все. А поки що, головне не забувати про них…І частіше казати «дякую» і «люблю», щоб одного дня не було запізно.
Автор – Ольга-Марія Гнип
Коли в Україні буде останній дзвінок цього року В Україні триває повномасштабна війна у зв'язку…
Згідно з новим законом про мобілізацію, прийнятим в Україні, чоловіки віком від 18 до 60…
Пізно ввечері надійшли повідомлення про неспокій у Виноградові, що розташований у Закарпатській області, біля місцевого…
Подробиці До чого готуватися українським пенсіонерам Кабмін не зможе використати фінансову підтримку від США на…
Чим це викликано Національний банк України (НБУ) другий день поспіль знижує офіційний курс долара щодо…
До чого готуватись? Українцям готують зміни правил оптової та роздрібної торгівлі вживаними автомобілями. Зокрема, пропонується…