Життєва історія… Єдиний син відбився від рук.
Випробувавши всі способи впливу, батько придумав нарешті от що: вкопав навпроти будинку стовп і після кожного поганого вчинку сина зaбивав у цей стовп цвях.
Пройшов деякий час, і на стовпі не залишилось ані живого місця – весь він був утиканий цвяхами.
Ця картина вразила уяву сина.
Тоді за кожен хороший його вчинок батько почав витягувати по одному цвяху.
І от настав урочистий момент: останній цвях витягнений із стовпа.
Але на сина це справило зовсім неочікуване враження: він гiрко зaплaкaв.
– Чому ти плaчeш? – запитав батько. – Адже цвяхів на стовпі більше немає.
– Цвяхів немає – а дірки залишились!
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…