Тато їхав у відрядження, а мама раділа. Ніколи не розуміла причину радості. Але тaємниця розкрилася через багато років по тому

Ніколи не розуміла справжню причину радості моєї мами, коли батько їхав у далеке з роботи відрядження не на один день. Здавалося, що так не повинно бути, це суперечило їхньому справжньому сімейному щастю. Але ця сімейна таємниця розкрилася через багато років по тому, коли я нарешті все зрозуміла.

Не назву мою сім’ю найправильнішою і міцною, але саме так вона виглядала з боку. Батько тримав усіх у їжакових рукавицях, ділитися нюансами виховання і життєвими пріоритетами було категорично заборонено.

Мама не мала права навіть просто вийти за хвіртку, привітатися з сусідкою або обмінятися парою звичайних для людей фраз.

За покупками вони їздили завжди разом, за хлібом і якимись дрібницями в магазин бігали ми (діти), на роботу він не відпускав. Мама більшу частину їхнього спільного життя провела вдома, при чоловікові.

Зараз така поведінка вже впевнено можу назвати не зовсім нормальним, батько володів якоюсь пaтoлогiчною ревнощами до всіх і всього на світі. Тому мама вважала за краще навіть не дивитися телевізор, коли він був удома.

Більшість цікавих подробиць мені не відомі. Адже не можна розглянути очима дитини дорослі відносини і зрозуміти причини поведінки батьків.

Так само мені не було зрозуміло, чому тато їде у відрядження, а мама радіє.

Раніше не розуміла її поведінки, але ці дні або тижні пролітали в гарному настрої, з маленькими подаруночки і поїздками в міський парк.

Обов’язково заздалегідь обговорювалося те, що батько не повинен нічого знати.

Так вони прожили понад шістнадцять років, поки батько не зaxвoрів. Розуміючи, що мамі скоро доведеться самостійно тягнути весь будинок і дітей, він змирився з думками про вихід на роботу.

Так мама змогла повернутися до своєї професії. Добре, що вона всі ці роки підтримувала хоч якісь стосунки з колишніми колегами. Вони і допомогли у важкий час.

Звикнути до того, що мама кожен день відлучається від домашніх справ, та й просто ходить на роботу, батько не міг. Часто чула необгрунтовані закиди, нібито вона там може приділяти увагу іншим чоловікам.

Це природно, адже мама перукар. До неї приходять не тільки жінки, а й чоловіки підстригатися.

– Мамo, якби у тебе був ще один шанс змінити все життя, ти не виходила б заміж за тата? – одного разу я запитала.

– Ну звичайно б вийшла, можеш більше і не питати. – впевнено мама відповіла.

Вона просто його любила, але потребувала невеликому відпочинку від пильної уваги.