Як Бог створив маму. Притча, яка зворушує до сліз

Одного разу добрий Бог вирішив створити маму. Шість днів він думав і експериментував. Одного разу прилетів ангел і каже:

— Ти стільки часу витрачаєш на її створення!

— О так… А ти читав умови замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зaмaної ноги до розчарування в коханні, а також у неї повинно бути шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо запитав:

— Шість пар рук?

— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, які вона повинна мати.

— Так багато! — запитав ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

— Одну пару, щоб бачити крізь зачинені двері, коли запитує: «що Ви там робите, діти?» навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу – на потилиці, щоб бачити те, що не повинна бачити, але повинна знати. Ще одну пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив в неприємну історію: “розумію, синку, і люблю тебе”.

— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.

— Не можу, — відповів Господь, — вже майже закінчую.

Ангел повільно обійшов навколо моделі матері.

— Дуже ніжна, — сказав, зітхнувши.

— Але витривала! — відповів Господь. Ти не можеш уявити собі того, що може зробити і витримати мати.

— Уміє думати? — запитав ангел.

— Не тільки думати, але і вміє дуже добре використовувати свій розум і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

— Тут щось стікає, — сказав здивовано.

— Це сльоза, — відповів сумно Бог.

— А для чого вона? — запитав ангел.

— Щоб висловлювати радість, печаль, розчарування, біль.

— Господи, ти справжній геній! — вигукнув ангел.

Тихим і сумним голосом Бог прошепотів:

— Правду кажучи, це не Я створив… цю сльозу.