“А ви, знаєте, що у вашого чоловіка є друга сім’я? У нього там син Миколка” – я була просто пpигoлoмшeна, але рішення прийняла остаточне

Мене звуть Маша, чоловіка Толя, у нас дуже міцна сім’я, двоє дітей – дві дівчинки, наш тато просто обожнює своїх принцес, він їх балує, вони більше з ним діляться, ніж зі мною.

 

 

Я дуже люблю чоловіка, а він мене, але я стала помічати, що він останнім часом чомусь сильно стурбований, став нeрвовим, іноді міг навіть накричати на дітей.

Я не могла зрозуміти, в чому справа, а коли запитала у чоловіка, то він мені відповів:

– У мене великі проблеми на роботі

Я і заспокоїлася.

Але час минав, а у нас вдома краще не ставало, і тільки я вирішила серйозно поговорити з чоловіком, як пролунав дзвінок по телефону і мені жінка сказала:

– А ви, знаєте, що у вашого чоловіка є друга сім’я? У нього там син Миколка.

І жінка повісила трубку.

Я не могла повірити в те, що мій чоловік мені зpадив, я не могла дочекатися його з роботи, і коли він прийшов, то я запитала у нього прямо:

– Коханий, а хто такий Миколка?

Чоловік не очікував від мене такого питання, він почав щось говорити, але я нічого не могла зрозуміти. І тоді я йому сказала, що якщо він зараз сам не розповість мені правду, то я дізнаюсь її сама.

Тоді чоловік сказав, що трохи більше чотирьох років тому він закрутив роман на роботі з молодою дівчиною.

Вона завaгiтніла, але мій чоловік їй сказав, щоб вона зробила aбoрт, він їй сказав, що не збирається кидати свою сім’ю, що він дуже любить мене і своїх дітей, але вона вирішила прив’язати мого чоловіка дитиною.

Вона народила хлопчика, але вона погана мати, так що мій чоловік не хотів, щоб його дитина була cиpотою.

Я не могла повірити в те, що це відбувається в моїй родині.

Я пробачила чоловіка, я його дуже любила і знаю, що він мене теж любить, але ще у нас були діти, дівчатка навіть спати не лягали, поки тато, саме тато не розповість їм якусь історію.

Одного разу я зустрілася з подругою, з якою не бачилася з часів закінчення інституту, вона працювала в дитячому будинку.

Ми йшли з нею і вирішили зайти в кафе, і я побачила, як мій чоловік сидить поруч з хлопчиком, якому було на вигляд років чотири, я зрозуміла, що це і є син мого чоловіка.

А моя подруга сказала мені:

– Ось при живих батьках і cиpота, – і показала на мого чоловіка і хлопчика.

І вона мені розповіла, що мама хлопчика відмовилася від нього, вона вийшла заміж і поїхала в іншу країну жити, а у батька своя сім’я, ось і виходить – батьки живі, а дитина cиpота.

Ми з подругою посиділи, потім вона пішла, а я встала, підійшла до чоловіка і запитала:

– Дорогі мої чоловіки, а чи не час вам повернутися додому?

Коля на мене подивився і я побачила в його очах стpах, нерозуміння, а коли я посміхнулася, то він розплакався, підбіг до мене, обійняв і сказав:

– Мамочко, я знав, що ти мене забереш додому!

Я обняла цього хлопчика і зрозуміла, що я його більше нікому не віддам.

Ми його всиновили з чоловіком, тепер у нас троє дітей, дівчатка дуже полюбили Коленьку. А ця дитина тепер найщасливіший дитина в житті.

Я зустрілася з бабусею Колі, і вона мені розповіла, що її дочка ніколи і не любила мого чоловіка, а Коленьку, так вона взагалі ненaвиділа.

Зате тепер у нашого сина є люди, які його дуже люблять.

Минуло дуже багато років, дівчинки виросли і одружилися, у них все добре, син закінчує медичний інститут, ми дуже пишаємося нашими дітьми.

Я думаю, що вчинила правильно, що син мого чоловіка від іншої жінки отримав сім’ю, яка його любить.

Не можуть діти при живих батьках бути cиpотами, це великий гріх.