“Знову пишу тобі повідомлення… Пишу, аби вкотре… не відправити його. На жаль, не вистачає сміливості…
Але й забути тебе не можу. Щовечора я засинаю з думкою про тебе. Згадую твою ласку, ніжні поцілунки, теплі слова – і мене знову огортає хвиля приємних спогадів. Я не можу без тебе, але й сказати тобі про це теж не наважуюся.
Мабуть, для тебе я була розвагою на одну ніч. Але ні! Ні! Ти не такий. Ти – найкращий. Ти саме та людина, в якій я, на жаль, так рано, відшукала свій ідеал.
Чому все завжди складається проти мене? Чому я не можу ще хоч раз побачити тебе? Ще раз почути твій голос, відчути твій погляд, руки і вуста, які так ніжно пестили моє обличчя? Чому саме тепер і саме тебе я зустріла? Щоб страждати?
Я здогадуюся, що тобі не байдужа. Дехто скаже, що нас розділяють десятки кілометрів і ми не зможемо бачитися часто. Але ж це не проблема, тим більше для нас. Наше кохання безмежне, воно подолає будь-яку відстань, потрібно тільки вірити в нього.
І я вірю! Вірю, що побачу тебе неодмінно. Вірю і чекаю на зустріч.
Хтось скаже, що я самовпевнена дурепа. А мені байдуже, бо я кохаю, чуєш, кохаю!”
Москва продовжує свідомо та планомірно руйнувати систему міжнародної безпеки, перетворившись на державу-терориста не лише на…
Чергова спроба легітимізації окупаційної влади та розподілу фінансових потоків на тимчасово окупованих територіях Запорізької області…
#СвоїЗавждиЧекають Є місця, куди хочеться повернутися.Є люди, які не забувають.Є побратими й посестри, які пам’ятають…
Як повернутись з СЗЧ, через Армію+, в елітні підрозділи? Куди звернутись, аби не просто поновитись…
У цивільному житті «Кощей» працював вантажником. Будував плани на майбутнє та жив мирним життям. Але…
Служба безпеки України перехопила офіційний російський документ, який заперечує причетність України до удару по автобусу…