Нам дали наказ – вирушати на Іловайськ. Ми не питали, куди. Я був рядовим бійцем, якому керівництво дало наказ: збиратися і їхати.
Нам дали наказ – вирушати на Іловайськ. Ми не питали, куди. Я був рядовим бійцем, якому керівництво дало наказ: збиратися і їхати.
Про це «Вголосу» розповів учасник Революції гідності та «донбасівець» Ігор Михайлишин з Івано-Франківщини.
«Більше того: наш взвод проти не був, навпаки: ми хотіли воювати, а не штани протирати. Саме у місті вперше зіштовхнулися в боях з російськими військами – не без жертв», – пригадує боєць.
Він уточнив: 18 серпня з побратимами заїхали в Іловайськ, закріпилися там і вже здогадалися: якщо сюди стягують багато добровольчих батальйонів – буде серйозна операція. Хлопець добре пам’ятає: добровольчі батальйони мали з’єднатися в центрі міста, але наштовхнулися на серйозний ворожий спротив.
«Ворог мав можливість швидко отримувати підкріплення та забирали поранених через відкриту дорогу на Харцизьк. У нас такої можливості не було – назад вела лише польова дорога, яка постійно прострілювалась, тому вже 19 серпня у нас було багато втрат, ми відступили, – зазначив Михайлишин. – І після цього бою ворог знав, що ми базуємось у школі, тому туди летіло все, що можна. Обстрілами «накривали» щогодини, до того ж ми ловили місцевих, які здавали наші координати».
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…