“Виконувати все – важко”. Чи потрібно скорочувати кількість предметів у школі — думки вчителя та мами
Міністр освіти України Оксен Лісовий у своєму дописі на Facebook запропонував обговорити кількість шкільних предметів. Своїми думками щодо цього поділились мама двох учениць і керівниця громадської організації “Батьківська рада Кропивницького” Олена Бринза та вчитель гімназії “Семицвіт” міста Знам’янка Кіровоградської області.
У дописі Оксена Лісового йдеться про те, що через два роки коронавірусу та рік повномасштабного вторгнення Росії, навантаження на дитину зросло: “І психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене. Наприклад, у 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти й без стресу та онлайн-навчання”.
Доньки Олени Бринзи навчаються у дев’ятому та п’ятому класах. Вона вважає, процес скорочення предметів для вивчення дітьми проходить вже сам собою, природно: “У старших класах, якщо вони вивчають якийсь предмет, вони знають, для чого це. Діти зосереджуються на тих предметах, які їм будуть потрібні для вступу у вищі навчальні заклади та майбутнього. І менше звертають увагу на ті, які їм будуть не потрібні. Аби якось зарахували, поставили якусь оцінку”.
Олена Бринза погоджується, що система, яка дозволяла б дітям обирати у старших класах профільні предмети, а ті, що цікавлять менше, вивчати факультативно, покращила б якість знань. “Наприклад, ти вчиш гуманітарні предмети, то знання з фізики та хімії вивчати поглиблено не обов’язково. Базовий курс прослухати – обов’язково, бо, як кажуть, якщо ти хочеш жити у світі див, не вчи хімію та фізику. Але далі це можна залишати факультативно, а поглиблено вивчають ті, які бачать, що це їм може бути потрібно”.
Деякі предмети, говорить Олена Бринза, можна об’єднати. Її молодша донька навчається за системою Нової української школи, де вчителі можуть коригувати шкільну програму. “Вчителька вирішила, що потрібно об’єднати програми української літератури й світової. І мені це подобається. Наприклад, вчать вони сюжети про людину і тварину, вивчають приклади в українській літературі, потім у світовій. І від вчителя тут багато чого залежить. Або, наприклад, основи здоров’я і природознавство – є дуже дотичні розділи. Їх можна поєднати”.
Олена Бринза говорить, на Facebook-сторінці групи “Батьківська рада Кропивницького” обговорення кількості шкільних предметів відбувається, і одна із тем — побоювання вчителів, що через зменшення годин зменшиться їх заробітна плата. “Цей момент потрібно врахувати, робота вчителя має оплачуватись гідно. Можливо, перекриється годинами у тих класах, де вивчення буде поглиблене”, – вважає Олена Бринза.
Питання комплексне: впорядкувати систему вибору предметів, методику оцінювання: “Ніде я не бачила, щоб хтось говорив про те, як могли б оцінюватися предмети, які не вивчали б поглиблено – балами, чи зарахуванням, як факультативного курсу”, – говорить Олена Бринза. Нову систему потрібно тестувати перед впровадженням у всіх школах країни. Втім, питання підіймають не вперше, говорить Олеа Бринза, тож головне, щоб справа пішла далі, ніж обговорення: “Це треба робити грамотно, і просто робити. Мені сумно, коли гарні ініціативи озвучуються, але не мають продовження”.
Дмитро Шульга – вчитель української та англійської мов, класний керівник восьмикласників Знам’янської гімназії. Він погоджується, що поділ предметів у старших класах на ті, які учні хочуть вивчати поглиблено та факультативно — ідея хороша. “Чи перевантажені учні? Кожен по різному. Проте будьмо відвертими: якщо виконувати все – це важко. Не всі сумлінно й однаково до всіх предметів ставляться. Хоча сьогодні, якщо поставити собі мету, все можна списати з інтернету — знайти відповіді на всі завдання. Тут питання мотивації – чому дитина хоче вивчати ті чи інші предмети?”.
Дмитро Шульга допускає, що такі предмети як фізика, хімія чи біологія треба вивчати раніше, щоб у восьмому, дев’ятому класах, а не у старших дитина могла визначитись із профільними предметами.
Те, що проблема комплексна, говорить і Дмитро Шульга. Оплата праці хвилює вчителів. “Я викладаю англійську та українську мови, тож не переживаю. Але питання є: якщо години потрібно буде переводити у факультатив, куди діти будуть ходити за бажанням, як це буде оплачуватись? Бо законодавчо факультатив не може оплачуватися як урок”.
Організовуючи нову систему, потрібно розуміти специфіку шкіл у невеликих містах, вважає Дмитро Шульга. Скоріш за все, вчитель, до прикладу, фізики потрібен буде один на декілька шкіл, або потрібні будуть вчителі-універсали. “Я думаю, це буде цікавий шлях, ми лише на його початку”, – вважає Дмитро Шульга.
Шукайте деталі в групі Facebook
