Повістку неможливо оскаржити у жодному суді: постанова Верховного Суду
Повістка до ТЦК не може бути оскаржена у жодному суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.
Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі №380/2838/24, повідомляє “Судово-юридична газета”.
Позивач просив визнати протиправними дії ТЦК щодо виготовлення та вручення йому повістки про прибуття до військкомату. У касаційний скарзі до Верховного Суду чоловік вказав, що підпис на повістці т. в. о. начальника ТЦК підроблено, а сам документ сфальшований. Окрім того, були відсутні розпорядження на оповіщення, вручення повістки, дата і не вказана мета виклику. Позивач стверджував, що повістку підписує виключно начальник ТЦК і вона має бути вручена особисто або уповноваженими особами. Позивач також вказував, що у його разі мав бути складений акт про відмову від отримання повістки, але цього не було зроблено. У скарзі йшлося, що спроба вручення позивачу “незаконної повістки” призвела до тяжких наслідків для нього – було порушено кримінальну справу за статтею 336 “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації”.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд постановив, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Поняття “позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства” слід тлумачити ширше: вказане означає, що позов узагалі не підлягає судовому розгляду.
Коли суд першої інстанції відмовив позивачу у відкритті провадження, то виходив із того, що, з огляду на предмет позову, він не підлягає розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і в судовому порядку взагалі. Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме оповіщення про виклик до ТЦК оформлюється у вигляді повісток, і дії відповідача щодо вручення повістки, яка складена та вручена, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.
Тобто вказане свідчить, що суб`єкт владних повноважень не порушив прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду.
Відповідно, будь-які зауваження щодо змісту та оформлення повістки також не є рішеннями чи діями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.
Верховний Суд в цій справі зазначив, що виготовлення ТЦК повістки, яку позивач уважає сфальшованою, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАСУ. Повістка не може бути оскаржена у будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.
Водночас обов’язок з’явитись за викликом до ТЦК встановлений не повісткою, а Законом №2232-XII.
Обставини незгоди позивача із діями ТЦК та з наслідками не можуть бути предметом розгляду та оцінки в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд зазначив, що самі дії ТЦК щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена на виконання закону по військовий обов’язок, не свідчать про факт порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача. Однак доводи щодо порушення ТЦК процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у порушенні позивачем закону про мобілізацію можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження.
Отже, Верховний Суд не задовольнив скаргу позивача.
Шукайте деталі в групі Facebook
