Я ніколи не просила поступитися мені місцем в громадському транспорті. Не принципово це для мене. Але сьогодні мало не плакала від образи.
Встаю на годину раніше, аби, коли стане погано, вийти з маршрутки й дійти пішки на роботу вчасно. Нині щось з ночі кололо в боку, тому вирішила їхати. Заходжу в салон, якийсь чоловік побачив мій кругленький животик і одразу підірвався з місця, мовляв, сідайте. Але тут звідкись взялася пенсіонерка, відштовхнула мене і його:
– Я довше стояла!
Я не зрозуміла, що робиться. Якось дивно. Але хай сідає.
– Але ж жінка вагітна, може їй погано стояти, – заступився за мене джентельмен, який поступився місцем.
– Ну і що? – злісно відповіла дама, – Колись і я була вагітна, і ніхто не уступав мені в автобусі. Ніц їй не буде! Постоїть. Як буде тільки сидіти, то важко буде родити!
А ось це було образливо. Я не просила того місця і не збиралася за нього сперечатися. Навіщо ж робити концерт? Хотіла вийти одразу на наступній зупинці, щоб на мене так не дивилися.
Мені поступилася місцем якась дівчина спереду і я сіла. Їхала й думала, що коли буду на пенсії, то обов’язково буду ввічливою і не робитиму отак, як та жіночка.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…