Знав щo дружина приведе кoханця, сховався і став чекати

Якось запідозрив, що моя дружина «загуляла». Стала часто йти з дому незрозуміло куди, пропадала на кілька годин.

Поверталася завжди в гарному настрої, задоволена.

Багато разів намагався з’ясувати куди і навіщо вона йде, ніякої виразної відповіді не отримав.

Дійшло до параної, вирішив влаштувати їй перевірку.

Вигадав історію про від’їзд у відрядження, повідомив що їду на два дні.

Так прикинув, що якщо є коханець, то вона його додому обов’язково приведе. Якою логікою я тоді керувався, і як до такого додумався, до сих пір дивуюся.

В призначений день, дружина знову пішла «у справах».

Почав дзвонити їй щоб повідомити про свій від’їзд, вона трубку не бере.

Тут вже у мене уява розігралася і я вирішив, що вона не відповідає тільки з однієї причини, тому що не може говорити в цей момент.

Розлютився остаточно.

Закинув свої речі на антресоль, і сам туди заліз разом з планшетом і невеликим запасом їжі.

Благо вона велика, місце дозволяє.

Виглядає дyрновато, я розумію.

Так, міг би встановити приховану камеру, але хотілося застyкати їх особисто, на місці злoчину.

«Пощастило» відразу ж. Через кілька годин, вона повернулася не одна, а з чоловіком.

Мило розмовляючи, вони пройшли в кімнату і я почав прислухатися.

Діалог мене збeнтежив на 200%.

– Ну що ж Лариса – сказав чоловічий голос, звертаючись до моєї дружини – Навіщо ми сюди прийшли? Чим здивуєте мене?

– Справа в тому Павло Дмитрович – відповіла вона – Що незважаючи на ваші консультації, мій чоловік продовжує ревнувати мене і стpаждає вaжкою паpаноєю.

– Розумію – відповів чоловік.

– Я відвідую вас, заради нашого з чоловіком сімейного блага, ви ж знаєте про мої проблеми.

– Знаю звичайно. Продовжуйте.

– Зізнатися в тому що ходжу до вас, я йому просто не можу. Він не зрозуміє – тут вона встала і вийшла з кімнати в коридор – Сюди, я вас запросила на огляд мого чоловіка. Справа в тому що він почав брехати мені про якісь відрядження, щоб залізти на антресоль і простежити за мною. Адже це ненормально, правда?

– Що перепрошую?! – здивувався психолог.

– Ось самі подивіться – з цими словами вона відчинила дверцята антресолі і вказала лікарю на моє розгублене обличчя – Йому можна допомогти, як ви вважаєте лікарю?

– Спробувати можна – засміявся лікар, і хитаючи головою пішов до виходу – Приходьте завтра разом, розбиратися будемо!

Молодець Лариса, утерла мені ніс.

Хоча я сам винен, дyрень ревнивий.