Categories: Історії

Пара, з якою дружать мої батьки, розлучалася і одружувалася п’ять разів. Це врятувало їхнє кохання

Кохання – це живий організм. Воно росте, змінюється і танцює під джагу-джагу. Товстішає і худне. Хворіє і одужує. Відвідує курси Excel або Front-end. Спить. Смітить цукерковими фантиками. П’є. Шиє. Штопає.

 

 

Воно не таке, яким було з самого початку, і ніхто не знає в якому вигляді постане в кінці. Щоб його зберегти, потрібно бути або мега діяльним, або мега мудрим.

У перший рік спільного життя, ми з чоловіком, коли не впоралися ні з минулим, ні з образами, прийняли рішення роз’їхатися. Продовжили жити на одній вулиці, тільки він на початку, а я в кінці.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Він на восьмому поверсі в звичній квартирі з червоними диванами і колекцією міньйонів, а я на двадцять четвертому, в чужій. У ній були відсутні балкони, тому доводилося сидіти на підвіконні і рахувати дроти, ворон, літаки.

На четвертому місяці нарізно почали залишатися один у одного на ніч. На п’ятому в моєму будинку прижилася його бритва, одеколон і міньйон Боб. На шостому дружно пакували валізи, стакани для віскі, клаптеві покривала і колекцію ременів. Передомовлялися. Видзвонювали вантажників.

Пара, з якою дружать мої батьки, розлучалася і одружилася п’ять разів. Обидва темпераментні, чисто італійці, вони швидко втомлювалися одне від одного і демонстративно пакували валізи. Через півроку вимолювали прощення на колінах і бігли в ЗАГС. Так і дожили до глибокої старості, завдяки паузам і дистанції.

Адже часто, щоб побачити наявність кохання, яке обросло претензіями, як сосна мохом, єдиний вихід – розійтися. Для більшої половини пар це кінець, так як на відстані навіть двох тролейбусних зупинок з’ясовується, що від почуттів залишилася лише жменька попелу. Для третьої частини «дистанціюватися» розлука на користь.

У мене існує своєрідний лакмусовий папірець, що визначає наявність тяжіння. Якщо ми з хлопцем сварилися і не спілкувалися тижнів зо два, а у мене при цьому нічого не боліло, не тягнуло – значить між нами немає сполучних ланок.

Подруга підтвердила мою теорію. Зізналася, що до сих пір болісно переносить відрядження чоловіка. На третій день починає нюхати його футболки, а на п’ятий зривається за ним в Бостон або Ліверпуль.

Так що кохання – це якась магічна субстанція. До кінця незвідана і невивчена. Ніхто не знає її код, шифр і порядковий номер в таблиці Менделєєва. Тому один із способів його зустріти – особливо не шукати. Один із засобів порятунку – в жодному разі не замикати подружню клітку.

Автор – Ірина Говоруха

annashchesna

Recent Posts

«Боги війни» та «ландшафтні дизайнери» 28 ОМБр

У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…

14 години ago

Одинадцять років тому на військовій карті України з’явилася 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха

Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…

2 дні ago

Батьківщина чує, що ти робиш для неї

Павло, 20 років — молодий батько. Коли він підписав "Контракт 18-24", його дружина Христина не…

2 дні ago

Психологічна смуга перешкод у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ

Психологічна смуга перешкод у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ — це не лише…

2 дні ago

Соціальні та протестні чинники внаслідок паливної кризи в рф

Анотація У матеріалі розглянуто розвиток паливної кризи в російській федерації, її економічні, соціальні та політичні…

3 дні ago

Стан суспільних настроїв у Росії

Стан суспільних настроїв у Росії: вплив паливної кризи та ставлення до зусиль російської влади 71,4% росіян…

4 дні ago