У 18 я вискочила заміж за чоловіка на 20 років старшого. Не забуду, кашу на воді, і п’ять днів голоду

У мене був прекрасний чоловік 38 років, добрий, турботливий, просто як з казки.

Я тільки вступила до інституту, а на другому курсі я зaвaгiтнiла, народила дочку, а через рік нapoдилa ще й сина.

Я успішно закінчила інститут, чоловік мене у всьому підтримував, але коли синові виповнилося три роки, улюблений і турботливий чоловік зібрав речі і пішов!

Скільки було пролито сліз, через зради, через відсутність роботи, з за відсутності грошей, але ж у мене на руках двоє малюків, садок нам ще не дали, я подала на аліменти і пішла працювати ночами, було дуже страшно залишати малюків одних, але що поробиш?

Треба крутитися, треба працювати, через півтора місяця мені прийшли аліменти в розмірі 500 рублів, це просто «величезні» гроші, ну й добре сама викручуся.

Через рік тортур, нам дали дитячий садок, я змогла влаштуватися на роботу, все у нас стало налагоджуватися, дітки підростали, я теж, тільки по кар’єрних сходах!

Через півтора року, ми з’їздили за кордон на відпочинок, я змогла купити машину. І тут з’явився колишній чоловік:

– Пробач мене, я не можу жити без вас, я вас дуже люблю, прости мене дурня!

– Тебе не було три роки, за ці три роки ти навіть не спромігся дізнатися як у нас справи, а тепер прости? Я не хочу тебе бачити!

Він пішов, а через місяць мені прийшла повістка в суд, він вирішив відсудити дітей у мене, ось тут мені стало по-справжньому страшно.

Суд виграла я, спасибі адвокатам, а через пів року після суду, прийшов адвокат батька колишнього чоловіка, дід залишив заповіт на онуків.

Все налагодилося, але я ніколи не забуду, кашу на воді один раз в день, і п’ять днів голоду, тому що не було грошей.