Ось і березень. Нарешті весна. На вулиці тепліше, на душі веселіше – будуємо плани на майбутнє, ще одну зиму пережили. Пережили?.. Не всі. Чотири людини, чотири клітини великого тіла української нації стали черговими бойовими втратами війни за незалежність, навічно залишившись у лютому-2020.
33-річна Клавдія Ситник із Харківщини, 22-річний Максим Хітайлов із Запорізької області, 27-річний Дмитро Гринь із Сумщини, 46-річний Володимир Федченко із Луганщини. Згадаймо їхні імена, обличчя, їхні історії та їхню жертовність.
Жінка і троє чоловіків.
Двоє військових із 93-ї бригади, по одному – із 72-ї і 58-ї.
Три втрати – внаслідок боїв та обстрілів на Луганщині (зокрема двоє чоловіків – жертви ворожих снайперів), один загиблий – наслідок підриву, на Донеччині.
Так, за кількістю загиблих це був один із “найменш кривавих” місяців війни. Але навіть чотири полеглі герої – це дуже багато – для тих, хто небайдужий. Хто розуміє, що є гордий український народ і що для нього “є різниця”. Що в цього народу є армія, яка дає відсіч агресору, відстоює незалежність України та її рубежі.
Власне, безповоротних втрат у лютому могло бути значно більше. Адже протягом місяця лише за звітами штабу ОС зафіксовано 279 обстрілів(кожного другого дня – десять і більше). Майже щодня били ворожі важкі міномети, заборонені Мінськими угодами, часто – підключалася ствольна артилерія, “працювали” також ПТРК, озброєння танків, ударні безпілотники. 26 воїнів отримали поранення, деякі з них – важкі.
Російські окупанти намагалися атакувати й просуватися вперед. Однак українські Збройні сили утримали свої рубежі й дали гідну відсіч агресорам (за даними розвідки, за місяць знищено приблизно 38 бойовиків із 1-го та 2-го армійських корпусів ЗС РФ на Донбасі).
Ламана лінія розмежування українського світу й “русского міра” – та, що поцяткована на щоденних мапах АТО/ООС жовтогарячими багатокутниками вибухів – у лютому не пересунулася на захід ані на метр. Ціною того, що четверо воїнів ніколи не побачать березня.
Клавдія, Максим, Дмитро, Володимир. Вдячність, вічна пам’ять і слава вам, герої.
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…
На початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо: жодних відписок і…