Ось і березень. Нарешті весна. На вулиці тепліше, на душі веселіше – будуємо плани на майбутнє, ще одну зиму пережили. Пережили?.. Не всі. Чотири людини, чотири клітини великого тіла української нації стали черговими бойовими втратами війни за незалежність, навічно залишившись у лютому-2020.
33-річна Клавдія Ситник із Харківщини, 22-річний Максим Хітайлов із Запорізької області, 27-річний Дмитро Гринь із Сумщини, 46-річний Володимир Федченко із Луганщини. Згадаймо їхні імена, обличчя, їхні історії та їхню жертовність.
Жінка і троє чоловіків.
Двоє військових із 93-ї бригади, по одному – із 72-ї і 58-ї.
Три втрати – внаслідок боїв та обстрілів на Луганщині (зокрема двоє чоловіків – жертви ворожих снайперів), один загиблий – наслідок підриву, на Донеччині.
Так, за кількістю загиблих це був один із “найменш кривавих” місяців війни. Але навіть чотири полеглі герої – це дуже багато – для тих, хто небайдужий. Хто розуміє, що є гордий український народ і що для нього “є різниця”. Що в цього народу є армія, яка дає відсіч агресору, відстоює незалежність України та її рубежі.
Власне, безповоротних втрат у лютому могло бути значно більше. Адже протягом місяця лише за звітами штабу ОС зафіксовано 279 обстрілів(кожного другого дня – десять і більше). Майже щодня били ворожі важкі міномети, заборонені Мінськими угодами, часто – підключалася ствольна артилерія, “працювали” також ПТРК, озброєння танків, ударні безпілотники. 26 воїнів отримали поранення, деякі з них – важкі.
Російські окупанти намагалися атакувати й просуватися вперед. Однак українські Збройні сили утримали свої рубежі й дали гідну відсіч агресорам (за даними розвідки, за місяць знищено приблизно 38 бойовиків із 1-го та 2-го армійських корпусів ЗС РФ на Донбасі).
Ламана лінія розмежування українського світу й “русского міра” – та, що поцяткована на щоденних мапах АТО/ООС жовтогарячими багатокутниками вибухів – у лютому не пересунулася на захід ані на метр. Ціною того, що четверо воїнів ніколи не побачать березня.
Клавдія, Максим, Дмитро, Володимир. Вдячність, вічна пам’ять і слава вам, герої.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…