«Підемо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!» Історія, яка зворушує до глибини душі

П’ять років тому я працювала в салоні бізнес-класу, де було прекрасно і дорого. Класичний манікюр без покриття коштував шалені гроші, атмосфера була нагодована ефірами нішевого парфуму клієнток і чудовою кавою, що готується особистим бариста салону для «дорогих» гостей закладу.

І в один день прийшла в салон літня подружня пара. Бабуся кокетливо трималася за лікоть дідуся, а дідусь, галантно тримаючи спину прямо, ніжно погладжував долоню бабусі на своєму лікті.

– Добрий день, я хотіла б зробити манікюр прямо зараз, – прощебетала літня жінка.

Пара була одягнена досить скромно і, поки я озвучувала прайс, моє серце охало.

– Дякую, нам підходить, – відповів мені літній чоловік і дбайливо почав допомагати своїй супутниці знімати верхній одяг.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

– Ласкаво прошу до кабінету, сідайте, будь ласка. Мене звуть Яніна.

– А мене Зінаїда, а чоловік – Анатолій.

Анатолія ми розташували на ресепшені.

– У вас, напевно, захід?

– Ні, ну що ви, ми щомісяця вибираємося разом кудись, щоб навести мені красу. Мій Анатолій всіляко наполягає на цьому і завжди говорить мені: «Ходімо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!». І так уже 50 років. Мені вже так-то 71 рік.

Пам’ятаю, коли познайомилися, він подивився на мої діряві черевички і на наступне побачення прийшов з обновкою. Я навіть розплакалася. Кажу йому: «Що ж ти, Анатолій, так витратився, навіть на цигарки грошей собі не залишив?», А він мені: «Зіно, які до біса цигарки, коли моя майбутня дружина без черевиків?!». Так і посватав мене. Так і не курить уже 50 років.

Проводжаючи Зінаїду і Анатолія, я заворожено дивилася, як він поправив їй в шнурок на взутті, як щиро він захопився її красивими руками зі свіжим манікюром, як зворушливо укутав в шарфик. Вона не хворіла, не була слабкою, вона була його жінкою. Мамою і бабусею його синів і онуків, але в першу чергу – Жінкою.

– Це вам, і ще раз дюкую, – Анатолій з гідністю протягнув мені на «чай».

Цю банкноту я бережу вже 5 років як пам’ять про справжніх людей і справжні стосунки.

– А мій-то мені каже: «Чого ти ходиш на свої нігті, купи собі грубку – і роби сама. Купу грошей зекономиш, за рік на чохли в машину назбираємо». А я йому відповідаю: «Ну здалися тобі мої нігті, ти по суботах більше пропиваєш!», – віщає мені чергова клієнтка.

А я слухаю і думаю: «Не Зінаїда, не Анатолій».

Оля

Recent Posts

«Допомога» від окупантів: військові рф з Республіки Тива профінансували українські дрони

Батальйон «Nachtigall» Сил безпілотних систем ЗСУ висловлює щиру вдячність Службі безпеки України за проведення масштабної…

16 години ago

СБУ, ФБР та правоохоронні органи ЄС викрили гру рф на масштабному шпигуванні за громадянами ЄС, США та України через «хакнуті» Wi-Fi роутери

Служба безпеки спільно з ФБР, контррозвідувальними органами Республіки Польща та правоохоронними органами ЄС провела скоординовану…

1 день ago

Бути військовим – честь і повага!

Бути військовим – честь і повага! Військовослужбовці 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» на зустрічі…

2 тижні ago

Позивні народжуються по-різному — із жарту, випадку чи характеру, але з часом стають більшими за слова.

Позивні народжуються по-різному — із жарту, випадку чи характеру, але з часом стають більшими за…

2 тижні ago

«Як окупанти перекроїли освітні процеси на захоплених територіях — показуємо на прикладі технікума в Бердянську»

Окупований Бердянськ вже четвертий рік перебуває під контролем російської влади. Росгвардія зайняла місто на третій…

2 тижні ago

Не фантастика, а реальність: 7 корпус ДШВ – перший у Силах оборони тестує екзоскелети

Тестові зразки екзоскелетів надійшли до підрозділів нашого корпусу, а їх уже випробовують в логістиці та…

2 тижні ago