«Підемо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!» Історія, яка зворушує до глибини душі

П’ять років тому я працювала в салоні бізнес-класу, де було прекрасно і дорого. Класичний манікюр без покриття коштував шалені гроші, атмосфера була нагодована ефірами нішевого парфуму клієнток і чудовою кавою, що готується особистим бариста салону для «дорогих» гостей закладу.

І в один день прийшла в салон літня подружня пара. Бабуся кокетливо трималася за лікоть дідуся, а дідусь, галантно тримаючи спину прямо, ніжно погладжував долоню бабусі на своєму лікті.

– Добрий день, я хотіла б зробити манікюр прямо зараз, – прощебетала літня жінка.

Пара була одягнена досить скромно і, поки я озвучувала прайс, моє серце охало.

– Дякую, нам підходить, – відповів мені літній чоловік і дбайливо почав допомагати своїй супутниці знімати верхній одяг.

– Ласкаво прошу до кабінету, сідайте, будь ласка. Мене звуть Яніна.

– А мене Зінаїда, а чоловік – Анатолій.

Анатолія ми розташували на ресепшені.

– У вас, напевно, захід?

– Ні, ну що ви, ми щомісяця вибираємося разом кудись, щоб навести мені красу. Мій Анатолій всіляко наполягає на цьому і завжди говорить мені: «Ходімо, кохана, тебе балувати. Ти ж жінка!». І так уже 50 років. Мені вже так-то 71 рік.

Пам’ятаю, коли познайомилися, він подивився на мої діряві черевички і на наступне побачення прийшов з обновкою. Я навіть розплакалася. Кажу йому: «Що ж ти, Анатолій, так витратився, навіть на цигарки грошей собі не залишив?», А він мені: «Зіно, які до біса цигарки, коли моя майбутня дружина без черевиків?!». Так і посватав мене. Так і не курить уже 50 років.

Проводжаючи Зінаїду і Анатолія, я заворожено дивилася, як він поправив їй в шнурок на взутті, як щиро він захопився її красивими руками зі свіжим манікюром, як зворушливо укутав в шарфик. Вона не хворіла, не була слабкою, вона була його жінкою. Мамою і бабусею його синів і онуків, але в першу чергу – Жінкою.

– Це вам, і ще раз дюкую, – Анатолій з гідністю протягнув мені на «чай».

Цю банкноту я бережу вже 5 років як пам’ять про справжніх людей і справжні стосунки.

– А мій-то мені каже: «Чого ти ходиш на свої нігті, купи собі грубку – і роби сама. Купу грошей зекономиш, за рік на чохли в машину назбираємо». А я йому відповідаю: «Ну здалися тобі мої нігті, ти по суботах більше пропиваєш!», – віщає мені чергова клієнтка.

А я слухаю і думаю: «Не Зінаїда, не Анатолій».